Под редакцией: T. Kjellström, B. Norrving, A. Shatchkute

ВВЕДЕНИЕ

К истории вопроса

Инсульт является одной из ведущих причин смерти и инвалидности в Европе. По мере старения населения Европы бремя этого заболевания для общества будет становиться все тяжелее.

В ноябре 1995 года в г. Хельсингборг ( Швеция) состоялась Общеевропейская конференция по достижению консенсуса в отношении ведения инсульта. Конференция была созвана для изучения новейших знаний, основанных на фактических данных в области ведения инсульта, и постановки целей, которые должны были быть достигнуты к 2005 году. Конференция была организована Европейским региональным бюро Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) и Европейским советом по инсульту совместно с Европейской федерацией неврологических обществ, Международным обществом по борьбе с инсультом, Европейским отделением Всемирной конфедерации физической терапии и Всемирной федерацией специалистов по трудотерапии. Принятая на этой конференции Хельсингборгская декларация о ведении инсульта была опубликована в 1996 году в Journal of Internal Medicine [1].

РЕКОМЕНДОВАНО

наказом Міністерства охорони здоров’я України

від 3 серпня 2012 р. №602

Сучасні принципи діагностики та лікування хворих

із гострим ішемічним інсультом та ТІА.

Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах

(ВИТЯГ)

2. НАДАННЯ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ІНСУЛЬТОМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ

Коментар робочої групи

Концепція «час = мозок» означає, що допомога при інсульті повинна бути екстреною. Від якості та своєчасного надання цієї допомоги залежить здоров’я, а в багатьох випадках – і життя людини. Надання адекватної, ефективної та кваліфікованої допомоги можливе лише за умов своєчасної діагностики та лікуванні цієї патології. Проте, навіть тривала праця в якості лікаря медицини невідкладних станів не дозволяє накопичити достатню кількість необхідних для цього практичних навичок, враховуючи стрімкий перебіг світового і вітчизняного досвіду надання медичної допомоги. Крім того, для досягнення кращих результатів інсульту необхідна продуктивна співпраця служби швидкої медичної допомоги (СШМД), неврологічної і нейрохірургічної служб, організація ургентного поетапного інструментального обстеження і лікування за загально-прийнятими стандартами, яких в Україні, нажаль, ще немає. СШМД повинні мати відповідні протоколи для швидкого оцінювання стану хворих, лікування та транспортування. Основні напрямки догоспітальної допомоги полягають у швидкому розпізнаванні інсульту; виключенні супутніх захворювань, що можуть імітувати інсульт; стабілізації стану хворого та його швидкому транспортуванні до відповідної лікувальної установи з її попереднім повідомленням про прибуття. Такі стратегії як телемедицина та повітряний медичний транспорт, можуть збільшити доступність тромболітичної терапії у віддалених районах та сільській місцевості. Необхідне створення клінічних настанов та транспортних протоколів для забезпечення оптимального лікування на всіх етапах медичної допомоги. До теперішнього часу у нашій країні вони відсутні.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 3 серпня 2012 р. №602

Київ

Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги

при ішемічному інсульті

На виконання наказу Міністерства охорони здоров'я України №597 від 19.09.2011 «Про затвердження Галузевої програми стандартизації медичної допомоги на період до 2020 року»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги, розроблені на основі адаптованих клінічних настанов «Реабілітація, профілактика і лікування ускладнень та планування виписки при ішемічному інсульті», «Рекомендації щодо ведення хворих з ішемічним інсультом та транзиторною ішемічною атакою», «Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострим ішемічним інсультом та ТІА», як джерел доказової інформації про найкращу медичну практику, що додаються: