Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

Крылюк В.Е., Зиневич О.Л., Лобода А.Г.

ГУ «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф МЗ Украины», Киев, Украина

 

Резюме. Современный подход к лечению ОКС состоит в обеспечении реперфузии в максимально короткий от появления первых симптомов ишемии срок. В любом случае, каким бы ни был выбранный метод реперфузии (медикаментозная или инвазивная стратегия), основное в лечении ОКС – как можно более раннее от момента возникновения симптомов ОКС начать проведение антитромботической терапии, в частности, назначение антитромбоцитарных препаратов. Существенно изменил сегодня ситуацию в лечении ОКС тикагрелор, который в исследовании PLATO продемонстрировал свое превосходство над клопидогрелем в эффективности лечения и улучшении выживаемости. Учитывая убедительные результаты эффективности и безопасности тикагрелора, Европейское Общество кардиологов (ESC), Американская Ассоциация сердца (AHA) рекомендуют считать этот препарат новым стандартом медицинской помощи при ОКС.

Ключевые слова: острый коронарный синдром (ОКС), тикагрелор, клопидогрель, прасугрель, ЧКВ (чрескожное коронарное вмешательство), сердечно-сосудистая смертность, инфаркт миокарда, ESC и ACCF/AHA рекомендации по лечению инфаркта миокарда.

 

В последние десятилетия достигнут огромный прогресс в лечении острого коронарного синдрома (ОКС) - инфаркта миокарда с подъемом (STEMI) и без подъема сегмента ST (NSTEMI), нестабильной стенокардии. Летальность от инфаркта миокарда за последнее десятилетие значительно снизилась благодаря внедрению и распространению новых стратегий лечения, и, конечно, их фармакологической поддержке.

Гудима А.А.2, Крилюк В.О.3, Кузьмін В.Ю.1

1Кафедра медицини катастроф Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ, Україна

2Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського, Тернопіль, Україна

3ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», Київ, Україна

 

Масовий випадок – це ситуація, в якій внаслідок хвороби чи дії пошкоджувального чинника постраждали дві особи і більше.

Характерною рисою масового випадку є невідповідність між кількістю постраждалих, які потребують медичної допомоги та наявними силами і засобами служби ЕМД, яка функціонує у повсякденних умовах. Тому першочерговим принципом надання допомоги є організаційний, який полягає в оптимальному залученні наявних сил і засобів і надання поетапної медичної допомоги. При цьому виділяють перший і другий етапи медичної евакуації. На першому етапі працюють виїзні бригади ЕМД та інші сили і засоби Державної служби медицини катастроф. які залучаються відповідно до плану реагування на надзвичайні ситуації. Другий етап організовується у стаціонарах. Пріоритетним є роззосередження постраждалих по лікувальних установах. виходячи з їх потужностей щодо надання медичної допомоги постраждалим різної тяжкості. Оптимальним з цією метою є створення у приймальних відділеннях багатопрофільних лікарень відділень екстреної медичної допомоги, призначених для стабілізації життєво-важливих функцій пацієнта, який знаходиться у стані безпосередньої загрози для життя і не може бути відразу доправленим у спеціалізоване відділення.

Основною відмінною особливістю надання допомоги постраждалим і хворим у масовому випадку є необхідність проведення медичного сортування з метою виділення серед них пріоритету в наданні домедичної і медичної допомоги.

Мета дій рятувальних служб у масових випадках – врятувати життя якомога більшій кількості постраждалих на основі спадкоємних принципів надання допомоги рятувальниками МНС (працівниками МВС) і медичними працівниками.

 

Хобзей М.К.1, Юрченко В.Д.2, Курділь Н.В.2

1 Міністерство охорони здоров'я України, Київ, Україна

2 Державний заклад «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», Київ, Україна

 

Актуальність проблеми. Сьогодні в державі відбувається процес активних перетворень в системі екстреної медичної допомоги (далі – ЕМД), який стосується зміни ключових завдань служби, її окремих структурних підрозділів, працівників та, врешті-решт – кожного громадянина, як кінцевого споживача послуг системи ЕМД. Дорожня карта розпочатих перетворень по суті віддзеркалює основні положення Закону України «Про Екстрену Медичну Допомогу» від 05.07.2012, ВР 5081-17, що має на меті здійснення системних перетворень в сфері надання ЕМД, але результат початкового етапу перетворень, вперш за все, повинен знайти своє відображення у суттєвому покращенні показників ЕМД на догоспітальному етапі. Тому центральним питанням сьогодні є визначення принципових підходів та конкретних показників (індикаторів оцінки ефективності) здійснення реформи ЕМД на догоспітальному етапі.

Мета дослідження: аналіз міжнародних рекомендацій з питань визначення індикаторів ефективності служби екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі та підтвердження актуальності розробки концепції системи оцінки ефективності екстреної медичної допомоги в Україні з позицій структури процесу та результату.


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2018. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur