Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

Проблема якості проведення серцево-легеневої реанімації при раптовій зупинці серця

Юрченко В.Д., Кузьмінський І.В., Крилюк В.О.

ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», Київ, Україна

Резюме. У статті розглядаються питання щодо якості проведення серцево-легеневої реанімації при раптовій зупинці серця. Аналізується досвід та наукові розробки провідних країн світу з цього питання. Наведено рекомендації АНА (American Heart Association) та ERC (European Resuscitation Council) від 2010 р. щодо підвищення якості та ефективності проведення серцево-легеневої реанімації у пацієнтів різних вікових груп.

Ключові слова: серцево-легенева реанімація, якість проведення, алгоритми.

 

В усьому світі налічується понад 135 млн смертей на рік від серцевосудинних захворювань [1], більше половини випадків становить раптова серцева смерть (РСС), тобто смерть, що розвинулася моментально чи наступила протягом години з моменту виникнення гострих змін у клінічному статусі пацієнта. Щорічна частота РСС в загальній популяції людей становить 1–2 на 1000 осіб. У США щороку від РСС помирає 300–400 тис. чоловік, у Європі цей показник сягає 700 тис., в Україні, зважаючи на вищевказані дані, помирає від 45 до 90 тис. Однак точних статичних даних з цього питання немає. Наразі можна аналізувати лише смертність унаслідок серцево-судинних захворювань, яка складає 66,3 % у структурі загальної смертності, з них понад 65 тис. РСС на рік. Цей показник є одним із найвищих показників смертності у світі, тому РСС вважається однією з найбільших проблем охорони здоров’я населення.

Раптова серцева смерть. Епідеміологія та генетика раптової серцевої смерті

Рахат Део і Крістен М. Альберт
(Перекладено за виданням: Rajat Deo and Christine M. Albert. – Epidemiology and Genetics of Sudden Cardiac Death. – Circulation. 2012;125:620-637 doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.111.023838)

Раптова серцева смерть (РСС) у цілому належить до несподіваної смерті як наслідку серцево-судинних захворювань, причому як у людей, що мали хвороби серця, так і у тих, хто не хворів на них. Специфічність цього визначення залежить від того, чи спостерігалися погіршення загального стану; хоча більшість досліджень включають випадки, коли, смерть наступає протягом 1 години після гострої зміни клінічного стану, або несподіваною смертю, що настала протягом 24 годин [1-3]. Крім того, раптова зупинка серця описує випадки РСС, що зазначено у реанімаційних записах, або випадки перерваної РСС, за яких індивід пережив зупинку серця.

Стратифікація ризику несподіваної смерті, пов’язаної з аритмією. Аналіз проблем

Джефрі Дж. Гольдбергер та інші
(Перекладено за виданням: Jeffrey J. Goldberger, MD; Alfred E. Buxton, MD; Michael Cain, MD; Otto Costantini, MD; Derek V. Exner, MD; Bradley P. Knight, MD; Donald Lloyd-Jones, MD; Alan H. Kadish, MD; Byron Lee, MD; Arthur Moss, MD; Robert Myerburg, MD; Jeffrey Olgin, MD; Rod Passman, MD; David Rosenbaum, MD; William Stevenson, MD; Wojciech Zareba, MD; Douglas P. Zipes, MD. – Risk Stratifi cation for Arrhythmic Sudden Cardiac Death: Identifying the Roadblocks. – Circulation, 2011, v. 123, 2423-2430 doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.110.959734)

Хоча точно оцінити частоту раптової серцевої смерті (РСС) неможливо, тільки у США повідомлялося про 184–462 тис. випадків за рік [1], і 50–70 % з них були пов’язані з тахіаритмією. Незалежно від того, наскільки реальний рівень поширення ВСС відповідає зазначеним даним,
це велика епідеміологічна проблема, що потребує пильної уваги і пошуку шляхів вирішення. Проте досягнення цієї високої мети пов’язане зі значними труднощами. Першою і найголовнішою є те, що, хоча переважна більшість жертв РСС має супутні структурні патологічні вимірювання серця (зокрема, ішемічну хворобу серця), у значної частини жертв РСС за життя хвороби серця не виявлялися. Під час посмертного розтину найчастіше виявляється прогресуюча ІХС, часто з ознаками атеросклеротичних бляшок з нестабільною структурою і гострого або давнього інфаркту міокарда (нерідко без клінічних симптомів) [2, 3]. 


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2018. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur