Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

№5-6 (26) 2017

УДК 614.88–048.78

Пірникоза А. В., Скоробогач С. М.

Інформація про авторів:
КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Вінниця, Україна


Актуальною проблемою в Україні є вдосконалення служби екстреної медичної допомоги (ЕМД). Удосконалення ЕМД – це не тільки технічне переоснащення, забезпечення сучасними засобами зв’язку, аеромобільною евакуацією тощо, це насамперед формування нового виду ментальності медичного працівника, для якого головною метою стає врятування життя людини, формування виїзної бригади як колективу однодумців із чітким розподілом ролей у процедурі надання медичної допомоги відповідно до прийнятих медико-технологічних стандартів, максимально ергономічне облаштування автомобіля ЕМД й медичного майна, щоб жодна секунда не була втрачена під час рятування життя людини. Для того щоб бути готовими до непередбачуваних ситуацій на викликах, потрібно постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень.

На виконання закону України «Про екстрену медичну допомогу», згідно з Комплексним планом КУ «Територіальне медичне об’єднання «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», з метою удосконалення системи надання екстреної медичної допомоги населенню Вінницької області з 16 по 18 серпня 2017 року в селі Городище Літинського району на базі оздоровчого дитячого закладу «Казкова долина» пройшов ІІ Вінницький обласний чемпіонат бригад ЕМД «Літинський медичний марафон» та науково-практична конференція «Актуальні аспекти надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах».

 

Чепел Т. А.


Информация об авторе:
Городская больница, г. Дирборн, США


ПАТОЛОГИЯ И КЛИНИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Многоформная эритема (МФЭ) — это заболевание с большим диапазоном клинических симптомов – от банальных кожных проявлений до тяжелого, иногда смертельного мультисистемного поражения. Тканевая реакция при этом весьма вариабельна, но гистологические изменения достаточно характерны, что позволяет дифференцировать МФЭ от других заболеваний, сопровождающихся эритематозными и везикулобуллезными высыпаниями на коже. Гистопатологические изменения при МФЭ были описаны Bedi T. R., Pinkus H. Буллезные элементы располагаются субэпидермально, часто отмечается некроз эпидермальных клеток. Дерма обычно отечна, а вокруг капилляров и венул в верхней части дермы часто имеет место лимфоцитарная инфильтрация. Многоформная эритема является реакцией гиперсенситивности, провоцируемой многими агентами и состояниями.

Последние данные свидетельствуют о важной роли циркулирующих иммунных комплексов в патогенезе МФЭ. Исследование кожных поражений при МФЭ методом прямой иммунофлюоресценции обнаруживает депозиты компонентов комплемента и иммуноглобулина в поверхностных кровеносных сосудах дермы или в дермальноэпидермальном соединении; в сыворотке крови больных с МФЭ выявляются иммунные комплексы.

Причиной МФЭ у детей обычно бывает инфекция, тогда как у взрослых заболевание чаще связано с применением лекарств и наличием злокачественных новообразований. Примерно у 50 % больных причину заболевания установить не удается. Во многих случаях МФЭ наблюдается в период эпидемий атипичной пневмонии, аденовирусной инфекции и гистоплазмоза.

Чепел Т. А.

Информация про автора:
Городская больница, г. Дирборн, США


Эксфолиативный дерматит (ЭД) — это заболевание, при котором большая часть кожи или вся кожа поражается чешуйчатым эритематозным дерматитом. Мужчины заболевают вдвое чаще женщин; не менее 75 % заболевших – лица старше 40 лет. Обширная воспалительная эксфолиация (шелушение кожи) часто сопровождается ближайшими или отдаленными осложнениями и изменениями в других органных системах.

 

ЭТИОЛОГИЯ И ПАТОГЕНЕЗ

Эксфолиативный дерматит является кожной реакцией, возникающей при воздействии лекарственного препарата или иного химического агента или же в ответ на предшествующее кожное или системное заболевание. Если не говорить о резком обострении ранее существовавшего дерматоза или о генерализованном воздействии контактного аллергена, механизмы, ответственные за ЭД, неизвестны. Однако было высказано предположение, что медикаментозный ЭД опосредован избыточным количеством сенсибилизированных лекарственными препаратами супрессорных цитотоксических Т-лимфоцитов и может представлять патологию иммунорегуляторных Т-клеток.


УДК 616–001.511

 

Льовкін О. А.


Інформація про автора:
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна


Резюме. У структурі травматизму 60–65 % випадків припадає на пошкодження кінцівок, серед яких 25–30 % становлять переломи верхніх кінцівок. Постраждалі з такими травмами потребують ефективної аналгезії, яка має бути швидкою та безпечною. Мета цього дослідження – провести аналіз ефективності блокади плечового сплетення з УЗ-візуалізацією. Проводили проспективний аналіз на основі вивчення даних 90 пацієнтів, які перебували на лікуванні у травматологічних відділеннях КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» та КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» м. Запоріжжя у 2016–2017 рр. Середній вік постраждалих становив 52,6 ± 9,1 років, 60 % досліджуваних – жінки. Усім пацієнтам проводилась УЗ-асистована ідентифікація плечового сплетення за допомогою УЗ-апарата Logiq E зі стандартним лінійним датчиком 12 МГц. На етапах дослідження в усіх постраждалих оцінювали показники гемодинаміки, рівня насичення гемоглобіну артеріальної крові киснем. Статистичний аналіз даних передбачав методи описової статистики. У всіх процедурах статистичного аналізу критичний рівень значущості (р) дорівнював 0,05. Дані дослідження свідчать про відсутність статистично достовірних змін показників гемодинаміки та дихання на етапах дослідження. УЗ-асистована блокада плечового сплетення унеможливлювала виникнення життєво небезпечних ускладнень, але допускала появу «незначних» ускладнень.

Ключові слова: УЗ-асистована блокада плечового сплетення, травматизм, переломи верхніх кінцівок.

УДК 614.883

Куц О. С., Ревуха В. Д., Городь Я. В., Кондратюк Х. Я.

Інформація про авторів:
КЗ «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Луцьк, Україна


Резюме. Будь-який критичний стан передбачає порушення вітальних функцій і необхідність їх штучного заміщення, що, своєю чергою, зумовлює високі ризики при транспортуванні пацієнтів, особливо на великі відстані. Усі ризики поділяють на 4 категорії: пацієнтасоційовані, технікоасоційовані, персоналасоційовані (людський фактор) та організаційні. Необхідно вміти правильно організувати перевезення таких пацієнтів для мінімізування впливу на їхній загальний стан. У статті проаналізовано досвід тривалих міжгоспітальних перевезень пацієнтів у критичних станах КЗ «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Ключові слова: критичні стани, міжгоспітальне транспортування, інтенсивна терапія.


АКТУАЛЬНІСТЬ

Транспортування хворих у тяжкому стані – складна процедура, яка все частіше використовується в клінічній практиці. Нині вона трансформується з простого «перевезення» у високотехнологічний процес, який дозволяє наблизити спеціалізовану допомогу до пацієнта. Транспортування має бути науково продуманим і обґрунтованим, вдаватись до такої процедури потрібно, зважаючи на передові теоретичні й практичні знання, зокрема й на нові інноваційні технології. Рішення про транспортування пацієнта в критичному стані повинно бути прийнято на основі вивчення позитивних чинників і потенційного ризику цього заходу. Усі ризики поділяють на 4 категорії: пацієнтасоційовані, технікоасоційовані, персоналасоційовані (людський фактор) та організаційні [2]. Транспортування з однієї лікарні в іншу необхідне в тих випадках, коли потрібні людські, діагностичні й лікувальні ресурси, яких немає в першій лікарні.


УДК 616.127–005.8:616.124.3]–07

Теличко М. В., Пилипець Я. Д.


Інформація про авторів:
КЗ ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Львів, Україна


Резюме. У статті описано практичне використання аутоболюсного тесту для оцінювання стану пацієнта при проведенні інфузійної терапії під час лікування гострого інфаркту міокарда, проведення капнографії для оцінювання метаболічних та гемодинамічних порушень в організмі. Для оцінювання адекватності та безпечності інфузійної терапії при гострому інфаркті міокарда деякі спеціалісти рекомендують проведення болюсного тесту – швидкого введення 300–400 мл розчину з вислуховуванням легень, щоб виявити зміни, характерні для початку чи посилення набряку легень. Болюсне введення розчину можна тимчасово замінити аутоболюсом. При цьому аутоболюс швидший та абсолютно безпечний: у разі появи ознак гіперволемії достатньо опустити ноги та підняти головний кінець ліжка – і рідина повернеться. Аутоболюсний тест під моніторингом EtCO2 може слугувати безпечним, точним і об’єктивним тестом для підтвердження безпечності інфузійної терапії.

Ключові слова: інфаркт міокарда, серцева недостатність, інфузійна терапія, аутоболюсний тест, штучна вентиляція легень, СРАР, картографія.


ВСТУП

Інфаркт правого шлуночка (ПШ) може перебігати як ізольовано, так і на фоні інфаркту лівого шлуночка (ЛШ). У будь-якому разі критичним питанням є механізм порушення і корекції розладів гемодинаміки, оскільки при інфаркті ПШ вони є практично протилежними до інфаркту ЛШ. Істинний кардіогенний шок, що виник унаслідок інфаркту ЛШ, – єдиний вид шоку, при якому протипоказана інтенсивна інфузійна терапія (наявна відносна чи, рідше, абсолютна гіперволемія) і є основним показом до інотропної підтримки та CPAP (Constant Positive Airway Pressure, режим штучної вентиляції легень з постійним позитивним тиском). У разі ураження правих відділів декомпенсація відбувається за типом обструктивного шоку (діастолічна дисфункція ПШ перетворює його на «корок») і потребує чи не найагресивнішої інтенсивної терапії серед усіх видів шоку (в окремих випадках швидкі болюси доходять до 10 л інфузії), а невідповідна інотропна/вазопресивна підтримка може призвести до тотальної ішемії та фібриляції шлуночків, безпульсової електричної активності серця чи шлуночкової тахікардії [1, 2].


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2018. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur