Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

№ 1 (22) 2017

 

Вакуленко К. Є.


Інформація про автора:
Полтавський обласний клінічний кардіологічний диспансер, м. Полтава, Україна


Стаціонарна допомога в Хорватії, яка є країною-членом ЄС, надається закладами вторинного та третинного рівнів, до яких належать лікарні загального профілю, спеціалізовані заклади, клінічні лікарні, університетські клініки. Вторинний рівень має місцеве (регіональне) підпорядкування, третинний – державне.

Госпіталізація пацієнта до стаціонарних відділень може відбуватися двома шляхами:
– бригадою екстреної медицини;
– за направленням сімейного лікаря чи вузького фахівця.

Необхідно зауважити, що 32 із 60 лікувальних закладів Хорватії надають ургентну допомогу, тобто є лікарнями інтенсивної терапії, а це більше половини всіх закладів.

Принаймні одна така лікарня інтенсивного лікування є в кожному територіальному окрузі в Хорватії, яких усього 21. Населення одного округу налічує приблизно 201 031 особу.

Цей документ розроблено відповідно до діючих та регуляторних вимог інфекційного контролю і призначений до використання як посібник. Він може заміняти вже наявні відповідні документи, що встановлені в лікувальному закладі, лише за умови письмового дозволу керівника цього закладу.

 

ПЕРЕДМОВА

Загальним завданням Правил профілактики інфекційних захворювань є усунення ризиків передачі патогенних збудників від пацієнта до пацієнта та між пацієнтами й медперсоналом. Запропоновані рекомендації описують очищення й дезінфекцію, а процедури відповідають класифікації лікарняних інструментів і поверхонь за Сполдінгом.

До некритичних засобів належать пристрої та обладнання, які вступають у контакт із непошкодженою здоровою шкірою, але не слизовими оболонками. Здорова шкіра є ефективним бар’єром для більшості мікроорганізмів. Як приклад некритичних засобів можна навести підставні судна, манжети апаратів для вимірювання тиску й такі медичні прилади, як клавіатури та монітори лікарняних комп’ютерів. Самі по собі ці некритичні засоби практично не несуть ризику передачі інфекційних збудників пацієнтам, але є потенційна можливість вторинної передачі через брудні руки медперсоналу або внаслідок користування медичним обладнанням.

Забруднені інструменти, що належать до класу критичних і напівкритичних, до повернення на станцію чи в лікарню мають зберігатися в окремому контейнері чи пакеті. Очищення брудних інструментів виконується в брудній зоні, бажано – у технічній ванні чи раковині.

Очищення має забезпечувати видалення з інструментів, обладнання та поверхонь оточуючих предметів неорганічний бруд і органічні матеріали, особливо кров.

Очищення є обов’язковим першим етапом, що передує дезінфекції та стерилізації. Після очищення інструменти мають пройти дезінфекцію високого рівня, хімічну або механічну стерилізацію за класифікацією Сполдінга.

 

Рао К. В.


Информация об авторе:
Медицинская школа Миннесотского университета; Медицинский центр «Хеппенин Каунти» в Миннеаполисе, г. Миннеаполис, США


В настоящей статье рассматриваются острая почечная недостаточность, быстрый прогрессирующий гломерулонефрит, острый пиелонефрит, мочекаменная болезнь и проблемы оказания неотложной медицинской помощи при патологии, обусловленной хронической почечной недостаточностью и трансплантацией почки.

ОСТРАЯ ПОЧЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ

Острая почечная недостаточность (ОПН) является клиническим состоянием, характеризующимся резким ухудшением функции почек, что приводит к чрезмерному накоплению в сыворотке крови больного азотистых шлаков. В зависимости от количества мочи, выделяемой в течение суток, при ОПН различают олигурическую форму (менее 500 мл мочи) и неолигурическую форму (более 500 мл мочи).

 

Этиология

Причинные факторы ОПН можно разделить на три группы: 1) преренальные; 2) ренальные; 3) постренальные. В таблице 1 перечислены некоторые из причин острой почечной недостаточности с учетом трех указанных категорий.

 

Дифференциальный диагноз

Анамнез и объективное исследование могут обеспечить получение важной информации в отношении этиологии ОПН. Анамнестические данные об острой боли в животе с тошнотой и рвотой могут указывать на преренальную причину, в то время как олигурия в сочетании с ощущением дискомфорта в надлобковой области и увеличение зоны притупления перкуторного звука над мочевым пузырем предполагают обструктивную уропатию.

Диагностические исследования, перечисленные в таблице 2, могут быть выполнены за 1–2 часа по прибытии пациента в отделение неотложной помощи (ОНП) и требуют лишь небольшого количества мочи для анализа. Внутривенная пиелография, ангиография почек и их биопсия могут обеспечить получение дополнительной диагностической информации, однако данные методы инвазивны и могут вызвать значительные осложнения, поэтому они не должны рутинно использоваться при оценке ОПН. К ним следует прибегать только в специфических ситуациях.

 


УДК 616.441+616–007.43+616.25

 

Ломей Я. І.1, Цюк І. І.2, Ломей Ю. Я.1


Інформація про авторів:
1КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» Львівської області, м. Львів, Україна
2КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи», Сколівське районне відділення, м. Львів, Україна


Резюме. На нашу думку, події відбувалися таким чином: вроджений гіпотиреоз – грижа стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) – періодичне проникнення товстого кишківника в праву плевральну порожнину – розвиток виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки – перфорація одного з виразкових дефектів шлунка – вихід їжі і вмісту шлунка в черевну порожнину – додаткове підвищення внутрішньочеревного тиску – посилення глибини виходу товстого кишківника в праву плевральну порожнину – стиснення легень – зміщення серця й органів середостіння ліворуч – гостра серцево-судинна недостатність – смерть. Грижа стравохідного отвору діафрагми не була діагностована прижиттєво, що в подальшому призвело до летального наслідку. Померлий через хворобливий стан не міг контролювати належним чином свою поведінку та спосіб життя, регулярно приймати ліки.

Ключові слова: профілактика йододефіциту, вроджений гіпотиреоз, нерегулярна замісна терапія, травма грудної клітки та живота, запізніла діагностика, аутопсія, велика, гігантська ГСОД, проникнення товстого кишківника в праву плевральну порожнину, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перфорація, стиснення легень, зміщення серця й органів середостіння, гостра серцево-судинна недостатність (каскад взаємозалежних, взаємообумовлених та обтяжливих патологічних станів), летальний наслідок.


УДК 616–0055+616–0+7616–08

 

Куц О. С., Ревуха В. Д., Городь Я. В., Іжик Г. Б.


Інформація про авторів:
КЗ «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Луцьк, Україна


Резюме. Застосування тромболітичної терапії на догоспітальному етапі в перші години від початку гострого інфаркту міокарда, у разі необхідності транспортування пацієнта на великі відстані до реперфузійного центру, значно полегшує перебіг інфаркту та зменшує ішемію міокарда. У статті показано успішний досвід проведення тромболітичної терапії на догоспітальному етапі на основі аналізу роботи бригад екстреної медичної допомоги КЗ «ВОЦЕМДМК» за липень–серпень 2016 року.

Ключові слова: тромболітична терапія, гострий інфаркт міокарда, ішемія, реперфузія, догоспітальний етап.


Тромболітична терапія (ТЛТ) входить до переліку стандартних заходів під час надання допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) на догоспітальному етапі. Її застосування в перші години від початку ГІМ дозволяє врятувати пацієнтів із потенційно некротизованим міокардом, покращити функцію лівого шлуночка і знизити показники смертності. Серед механізмів позитивної дії тромболізису розглядають вплив на електричну стабільність міокарда й виникнення фатальних аритмій, позитивну динаміку ЕКГ, покращення загального стану пацієнта, зменшення кількості ускладнень, смертності. Це обумовлено зменшенням об’єму ураження міокарда внаслідок відновлення кровообігу в ішемізованій зоні.


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2018. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur