Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

 

Пилипець Я. Д.


Інформація про автора:
КЗ Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Львів, Україна


n25s12 fig1

Упродовж двох днів червня 2017 року група українських лікарів із Харкова, Львова та Полтави перебувала з візитом у м. Бонн (Німеччина), головною метою якого було ознайомлення з роботою відділення екстреної медичної допомоги Університетської клініки м. Бонн та заводу компанії «Miesen», яка спеціалізується на виробництві машин для екстреної медичної допомоги, автомобілів рятувальних служб і транспортних засобів для людей з обмеженими можливостями.

 

n25s12 fig2

Харківський КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» представляли лікарі Олександр Лиска та Сергій Солошенко, комунальну установу «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради – завідувач дистанційно-діагностичним кардіологічним центром Любомир Ткач, КЗ «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» – заступник директора з медичної роботи Ярослав Пилипець. Цей візит відбувся завдяки сприянню Павла Фріша, який щиро вболіває за долю України та її медичної галузі.

У перший день візиту українські лікарі провели робочі зустрічі з керівником міжнародного відділу компанії «Miesen» Александром Гундлахом, який ознайомив їх із роботою заводу з виробництва карет швидкої допомоги та показав нові моделі санітарних автомобілів. Зважаючи на те що вся група медиків з України працює у службі екстреної медичної допомоги, таке знайомство з роботою заводу було надзвичайно пізнавальним і цікавим.

Із моменту свого заснування в 1870 році й донині компанія посідає чільне місце серед виробників спеціалізованих автомобілів рятувальних служб, де втілювались у життя революційні ідеї в галузі будівництва санітарних автомобілів. Такий елемент санітарного автомобіля, як підвищений дах був розроблений саме в компанії «Miesen». У 1901 році тут було виготовлено першу карету швидкої допомоги, яка працювала на кінній тязі, а перший автомобіль швидкої допомоги від компанії «Miesen» з’явився у м. Бонн у 1926 році.

n25s12 fig3

У галузі медичного машинобудування завод «Miesen» вважається одним із найпотужніших у Німеччині. Відкрито та працює багато закордонних представництв компанії, їх кількість постійно збільшується в усьому світі, але, на превеликий жаль, Україна й дотепер не входить до таких країн.

Одним із напрямів роботи компанії є прагнення до постійного покращення якості та спостереження за розвитком тенденцій, адже вимоги служб екстреної допомоги невпинно зростають та змінюються. Саме тому команда компанії завжди намагається віднайти інноваційні шляхи та оптимальні рішення для втілення всіх цих потреб та завдань. Зокрема розробка санітарних автомобілів здійснюється за специфічними вимогами служб екстреної допомоги, у відділі дизайну створюються схеми механізмів різних транспортних засобів за допомогою найсучасніших комп’ютерних технологій, а завдяки власному проектуванню та виготовленню прототипу компанія втілює в життя свої нововведення та нові серійні продукти, систематично оптимізує та адаптує їх до сучасних вимог.

Спеціалізовані автомобілі швидкої допомоги часто експлуатуються в умовах підвищеної небезпеки, щоденного використання й інтенсивного дорожнього руху, тому компанія приділяє велику увагу безпеці та комфорту роботи бригади й пацієнта, надійності машин та обладнання.

У тісному співробітництві з французьким уповноваженим органом сертифікації UTAC та німецькою міжнародною аудиторською організацією TÜV Rhineland Group виконувалися динамічні тестування санітарних автомобілів численними методами в рамках суворих вимог стандарту EN 1789. Усі санітарні автомобілі компанії «Miesen» отримали сертифікати про успішне проходження краш-тесту відповідно до DIN EN 1789, а отже кожен із них гарантує високий рівень безпеки як для пацієнта, так і для персоналу.

Групу лікарів з України вразили не лише нові санітарні автомобілі, а й сам підхід до виробництва машин. Привертають увагу розробки, направлені на безпеку та ергономіку, економічний та екологічний аспекти. Усе внутрішнє обладнання санітарних автомобілів зроблене не з використанням пластику, який під час аварії легко ламається на гострі відламки, а з багатошарового матеріалу, котрий не утворює небезпечних сколів. Окрім того, медичний персонал розміщений у внутрішньому відсіку автомобіля, що захищає пасажирів від ушкоджень.

n25s12 fig4

Компанія здійснює виробництво всіх видів автомобілів швидкої допомоги на базі різних транспортних засобів, тісно співпрацює з клієнтами, тому автомобілі повністю адаптовані до індивідуальних вимог. Серед клієнтів компанії – усі важливі служби екстреної допомоги, пожежні бригади, федеральні збройні сили Німеччини; також надаються приватні транспортні послуги для пацієнтів. Про потужності компанії може свідчити факт контракту з Іраном на виготовлення 800 автомобілів швидкої допомоги.

Українські медики були приємно вражені новим дитячим реанімобілем, у розробці якого чітко прослідковується мета компанії досягнути високого рівня комфорту, зручності та безпеки для медичного персоналу і пацієнтів. За бажанням замовника в салоні можна встановити систему відеозв’язку, завдяки якій лікар, перебуваючи у відділенні екстреної допомоги лікарні, може бачити все, що відбувається в санітарному автомобілі, отримувати дані ЕКГ та обстежень пацієнта, консультувати парамедиків бригади. Автомобілі обладнані дуже зручною для роботи амортизаційною станиною для нош-каталки, завдяки якій ношам можна надавати будь-якого положення.

n25s12 fig5

На жаль, продукція «Miesen» не зареєстрована в Україні, хоча на її території є багато санітарних автомобілів цієї компанії. Наприклад, у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф дотепер експлуатується санітарний автомобіль «Ford Transit» 2001 року випуску, подарований Папою Римським Іоанном Павлом ІІ під час його візиту в Україну.

Протягом другого дня візиту українські лікарі ознайомились зі специфікою роботи служби ЕМД у м. Бонн та землі Північний Рейн-Вестфалія в Університетській клініці м. Бонн. Про роботу служби та відділення ЕМД розповіла головний лікар клініки екстреної медичної допомоги Сильвія Шахер.

n25s12 fig6

Загалом система екстреної медичної допомоги в Україні наближена до німецької, але завдяки значно кращому оснащенню та організації служба ЕМД Університетської клініки м. Бонн перебуває на рівні, який для нас є поки недосяжним. Радіус обслуговування клініки становить приблизно 70 км, до будь-якого місця виклику бригада повинна доїхати за 15 хвилин, тому розташування місць базування бригад вибране з урахуванням саме цього показника. Кількість викликів за добу, на які виїжджає бригада, не має великого значення. У будь-яке місце події в зоні обслуговування машина може прибути в середньому через 7 хв після виклику. Середня протяжність маршруту до місця події – 5–6 км; середня тривалість 1 виїзду становить 28 хв.

n25s12 fig7

Працюють як парамедичні бригади, так і лікарські, співвідношення яких 3 : 1. До складу кожної бригади входить як мінімум 2 медики. Окрім звичайних бригад ЕМД, працюють транспортні, які здійснюють перевезення пацієнтів з однієї клініки до іншої та додому. Широко використовуються медичні гелікоптери, основною перевагою яких є нетравматичне, безпечне та швидке транспортування. Вертоліт може прибути до будь-якого місця в радіусі 40 км за 10 хв, а можливість оцінити ситуацію зверху надає переваги для використання гелікоптерів у разі ДТП на автострадах. Використання гелікоптерів для перевезення ургентних хворих знижує відсоток смертності під час транспортування, наприклад, для району Бонн – Кельн він становить 0,4 %.

У північній частині Німеччини та Голландії широко використовуються телемедичні засоби, які дають можливість медикам бригади в машині через передачу відеозображення та даних ЕКГ отримувати консультацію лікаря відділення клініки.

Українську групу медиків вразило відділення ЕМД. Основне завдання такого відділення – порятунок життя та стабілізація стану пацієнта. І для цього в німецьких медиків є все необхідне: від палат інтенсивної терапії та катетеризаційної лабораторії для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда до всіх необхідних лабораторій.

n25s12 fig8

Загалом німецька система медичної допомоги не є уніфікованою на всій території країни. Після Другої світової війни система була розподілена між окупаційними територіями: на півдні (американська окупаційна територія) та на заході (французька) вона належала державній власності, на півночі керівництво здійснювали обласні або місцеві органи самоврядування, а на сході – земства. Нині вони визначають схеми (правові засади) функціонування для підлеглих їм територій. Рятувальна медична служба (швидка допомога) може бути структурним підрозділом пожежної служби (Feuerwehr) або громадською організацією, наприклад, як Німецький Червоний Хрест (DRK, Deutsches Rotes Kreuz) або Мальтійська служба допомоги (Malteser Hilfsdienst). Це найпопулярніша схема функціонування системи в Німеччині.

n25s12 fig9

Служби швидкої медичної допомоги як окремої державної служби в Німеччині фактично немає. Робота виїзних бригад додатково координується через центр викликів служби порятунку (схожий на Центральну диспетчерську в Польщі (CPR) чи службу «911» у США). Центри, які приймають виклики, працюють цілодобово, а також координують пожежні бригади й поліцію. Саме таким чином здійснюється інформування населення про загрози та керівництво рятувальними операціями. Основним принципом діяльності служби ЕМД є негайне транспортування постраждалого в лікарню для надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Лікарні не здійснюють транспортування хворих, вони лише зобов’язані приймати екстрених хворих і пацієнтів, скерованих лікарями-практиками. Окрім бригад, які здійснюють медичний порятунок, існують також відділи (окремі структури), котрі відповідають за порятунок на воді (DLRG – вперше запроваджена в 1913 році, є найбільшою організацією такого типу в Європі), гірські та морські рятівні служби.

Фінансування в різних районах Німеччини (наприклад, на півночі та сході між містом та областю) суттєво відрізняється. Такий спосіб функціонування системи здається складним для розуміння, однак вона працює і має одні з найкращих показників у Європі.

У системі ЕМД м. Бонн застосовується стаціонарна система роботи машин з лікарем швидкої медичної допомоги, яка полягає в тому, що лікар, медичний технік і санітарний автомобіль перебувають у лікарні. Лікар і медичний технік виконують свою звичну роботу, але в екстреному випадку вони можуть бути викликані по радіозв’язку на місце події.

Ще одна схема роботи – система зустрічних виїздів, яка характеризується тим, що лікар, медичний технік і санітарний автомобіль перебувають у різних місцях. У разі потреби лікар і медичний технік викликаються одночасно і зустрічаються тільки на місці події. За необхідності лікар залишається з хворим.

Обидві ці системи застосовуються одночасно, кожна з них припускає наявність автомобіля швидкої медичної допомоги, а система зустрічних виїздів – ще й наявність для невідкладних викликів лікаря-рятувальника.

Німецька система злагоджено функціонує завдяки досконало навченому та підібраному персоналу. У реанімобілі працюють медичний технік та асистент без лікаря або з лікарем. Завдання медичного техніка полягає в допомозі асистенту та лікарю під час виконання медичних маніпуляцій для порятунку життя. Також вони надають фахову допомогу під час медичного транспортування та можуть працювати як водії реанімобілів.

Навчання медичного техніка триває 13 тижнів (520 годин), лекції та теоретична частина – 4 тижні (160 годин). Після цих 4 тижнів розпочинається практична частина в лікарні, найчастіше – у відділенні інтенсивної терапії та на станції ЕМД. Практика на базі є досить специфічною. Практиканту потрібно певний час відпрацювати на лікувальних реанімобілях (рятувальних) та на автомобілях, призначених для медичного транспортування, а також у бригадах, у складі яких є лікар. Останні 40 годин курсу призначені для перевірки набутих навичок та державного іспиту.

Кваліфікація асистента рятівника регулюється правовою системою охорони здоров’я. Спеціальність кваліфікується як «помічник лікаря з можливістю самостійно виконувати медичні маніпуляції під час використання спеціалізованого спорядження». Разом із медичним техніком він виконує всі рятівні функції. В обов’язки асистента входять моніторинг та підтримка важливих життєвих функцій потерпілого (дихання, кровообіг) під час транспортування в лікарню, а також підготовка пацієнта до передачі лікарям лікувального закладу. Решта навичок, які входять до компетенції асистента рятівника, – це налагодження внутрішньовенного доступу, інтубація трахеї, введення потрібних ліків тощо. Перелік навичок та вмінь збігається з польськими стандартами надання екстреної медичної допомоги.

У кареті швидкої медичної допомоги, окрім медичного техніка, повинен перебувати принаймні один асистент. Він виконує роль керівника бригади. Курс навчання асистента триває протягом двох років і закінчується державним іспитом. До програми входять основи анестезіології, трансфузіології, хірургії, фармакології і, звичайно, анатомії та фізіології. Окрім цього, є також навчання на відповідній станції швидкої допомоги, де асистент набуває практичних навичок (мінімум 1600 годин). Ця частина навчання закінчується співбесідою, під час якої вдруге перевіряються навички та придатність до роботи.

Розмежування цих двох курсів доволі складне. Але створена система функціонує досконало завдяки відповідному розділенню обов’язків: на виклики, які загрожують життю, виїжджають одні бригади, а до осіб з раптовими захворюваннями – інші.

На вимогу медичного техніка чи асистента на місце події може виїхати лікар на відповідній машині, оснащеній як звичайний реанімобіль. Лікар має 6 років навчатися у вищому навчальному закладі за спеціальністю «Невідкладні стани» або «Анестезіологія та інтенсивна терапія», набути навичок для спеціалізації, скласти усний іспит і виконати обов’язкові практичні завдання.

Показаннями до виклику лікаря є гострий та раптовий біль, порушення дихання, порушення кровообігу, поєднані травми чи падіння з висоти. Залежно від ситуації ці показання можуть відрізнятися. Це обумовлено в різних правилах (рекомендаціях). Завдання лікаря: виконання медичних маніпуляцій, допомога під час транспортування пацієнтів до лікувальних закладів (якщо цього вимагає їхній стан), застосування сильнодіючих препаратів, наркотичних речовин тощо. Основний робочий час лікар перебуває у відділенні екстреної медичної допомоги при госпіталі, у нашому випадку – в Університетській клініці м. Бонн.

Карети швидкої медичної допомоги (реанімобілі) поділяються на три типи. Першим є так звана КТW (Krankentransportwagen), або транспортний санітарний автомобіль, не призначений для екстрених викликів та станів гострої загрози життю, а використовується для міжлікарняного перевезення хворих, яким необхідні нагляд медичного працівника, транспортування на гемодіалізі та інші процедури. У такій бригаді працюють два медичних техніки або асистенти (залежно від регіонального законодавства). Санітарним автомобілем типу рятувального (швидка допомога) є RTW (Rettungswagen), який споряджено засобами для рятування життя. Його бригада складається переважно з медичного техніка й асистента або двох асистентів. Машина з лікарем швидкої медичної допомоги на борту NEF (Notarzteinsatzfahrzeug) – лікарська карета, яка служить лише лікареві. Часто разом із лікарем працює асистент, в автомобілі якого є рятувальне обладнання (лише лікарське) та медичні засоби. Існує також NAW (Notarztwagen) – фактично RTW, але з лікарем (аналог реанімаційної карети швидкої допомоги). Найчастіше використовуються машини, пристосовані для транспортування пацієнтів, які лікуються в умовах відділення невідкладної допомоги, або пацієнтів з тяжкими ураженнями (травмами).

Особливої уваги заслуговує авіаційна медична допомога (Luftrettung). Нині для забезпечення надання екстреної медичної допомоги населенню Німеччини функціонує 45 гелікоптерів, що належать ADAC, 50 гелікоптерів обласних рятівних служб і кільканадцять, які належать іншим інституціям. Загалом їх більше сотні, і це з огляду на те, що Німеччина майже в два рази менша за площею, ніж Україна.

Найчастіше використовується модель ЕС 135 фірми «Eurocopter». Також використовуються ЕС 145 (які, до речі, у двох екземплярах є в Україні в Державній службі надзвичайних ситуацій) та санітарні літаки різних типів. Причини для виклику гелікоптера – поєднані та комбіновані травми, непритомний пацієнт, недоступна для автомобілів місцевість тощо. Екіпаж гелікоптера складається з пілота, лікаря й асистента. Медична авіація працює за схожою схемою, що запроваджена в Польщі, її відмінність полягає лише в тому, що санітарні літаки в Німеччині використовуються в роботі значно частіше.

Загалом враження від зустрічі лишились неоднозначні: це і задоволення від усвідомлення того, що працюємо разом із закордонними колегами в одній системі, яка рятує життя людей, і великий жаль, що в Україні досі використовуються так звані «санітарні» автомобілі «УАЗ», яким уже 5–15 років або й більше і які не відповідають жодній класифікації санітарного транспорту, та старі «Газелі», котрі вичерпали всі свої ресурси та можливості.

Порівняння відділень ЕМД у лікарнях України (або приймальних відділень) з Клінікою екстреної медичної допомоги у м. Бонн свідчить далеко не на користь української системи. Згідно із Законом України «Про екстрену медичну допомогу», такі відділення ЕМД повинні бути при великих лікарнях, але насправді їх немає.

Положення про відділення невідкладної медичної допомоги при лікарнях затвердили ще в 2009 році. Однак дотепер такі повноцінні відділення багатопрофільної лікарні, що забезпечують надання екстреної медичної допомоги пацієнтам із широким спектром захворювань або травматичними пошкодженнями, так і не створили. Відділення медицини невідкладних станів повинні функціонувати цілодобово 7 днів на тиждень та 365 днів на рік і надавати повноцінну лікарську допомогу. Персонал відділень має бути навчений працювати швидко й ефективно, навіть з мінімальною інформацією про пацієнта, як нині працюють лікарі швидкої допомоги. Тому у відділеннях повинні працювати лікарі за спеціальністю «Медицина невідкладних станів».

Створення таких відділень спрямоване на вирішення питання: куди везти пацієнта в разі необхідності госпіталізації. Саме лікарня повинна надати всю необхідну допомогу – спрямувати хворих до стаціонарних відділень, госпіталізувати пацієнтів на період до трьох діб, надати інтенсивну терапію за неможливості транспортування, провести нескладні операції, діагностичні маніпуляції тощо.

В Україні лише тепер вводяться поняття «парамедик» та «медичний технік». У більшості розвинених країн ці поняття вже давно існують. Нинішні парамедики – це саме той медичний персонал, що забезпечує комплексні послуги охорони здоров’я завдяки оцінюванню стану пацієнтів, діагностиці проблем і наданню необхідного лікування.

Водій швидкої – екстрений медичний технік – має бути повноцінним членом медичної команди, а його підготовка має складатися як із теоретичної, так і з практичної частин.

Нині екстрена швидка допомога – одна з найдоступніших медичних послуг у всій системі охорони здоров’я. Забезпечити якісне та відповідне надання екстреної медичної допомоги в нашій країні можна буде лише в умовах повноцінного фінансування, багатофункціонального забезпечення мережі всіх служб, що дотичні до рятувальних операцій, домедичної та екстреної медичної допомоги, а також первинної ланки (фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії сімейної медицини), належно створених відділень невідкладної медичної допомоги та високоспеціалізованого третинного рівня надання такого виду допомоги.

Досвід Університетської клініки м. Бонн може бути корисним на тлі тих реформ, які впроваджуються нині в Україні. Сподіваємось, що плідна співпраця з Університетською клінікою м. Бонн триватиме й надалі, буде результативною та ефективною в роботі над удосконаленням української системи екстреної медичної допомоги.

Стаття надійшла в редакцію 23.10.2017 р.


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2018. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur