Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish


УДК 616.12–073.7:[654.172+044]

Шурма І. М., Забашта В. Ф.1, Данилова З. І.1


Інформація про авторів:
1КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків, Україна


Резюме. У статті наведено етапи розвитку телемедицини в м. Харків та Харківській області, сучасні принципи роботи консультативно-телеметричного центру Комунального закладу охорони здоров’я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» із застосуванням сучасних інформаційних систем, згідно з протоколами надання екстреної медичної допомоги на дошпитальному етапі, які наближені до міжнародних стандартів та відповідають їм.

Ключові слова: дистанційна електрокардіографія, консультативно-телеметричне відділення, біометричні сигнали.


Пріоритетним напрямом інформатизації медицини невідкладних станів є біометричний моніторинг здоров’я населення – система оперативного спостереження за станом серцево-судинної системи людини за дистанційною ЕКГ. Це пов’язано з тим, що однією з основних причин смертності людей працездатного віку є серцево-судинні захворювання. Тому питання покращення якості надання кваліфікованої екстреної допомоги на дошпитальному етапі населенню в м. Харків та віддалених від обласного центру районів Харківської області розглядається швидкими темпами. Для цього на базі харківського «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» у 2013 році було створено консультативно-телеметричне відділення.

Галузь телемедицини на початку 80-х років минулого сторіччя розвивалася повільно, була недостатньо фінансована й мала деякі обмеження. Зокрема передача біометричних даних хворого до пунктів прийому дистанційних електрокардіограм (ДЕКГ) була можлива тільки завдяки наявності дротяного зв’язку. За кордоном на той час уже була розвинута телемедична мережа стільникової транстелефонної електрокардіографії [6, 7].

Усе почало змінюватися у 2008 році, коли за безпосередньою участю директора Департаменту охорони здоров’я та соціальних питань м. Харкова Шурми І. М. заступник головного лікаря Харківської міської лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги Забашта В. Ф. розпочав відновлення та модернізацію швидкої допомоги за багатьма напрямами.

Розпочалося оновлення автопарку, були придбані нові реанімобілі іноземного виробництва марки Ford, Renault. Також оновлювали обладнання наявних реанімобілів швидкої допомоги.

 

Бригади забезпечили апаратами стільникового зв’язку, що на той час давало змогу підтримувати постійний зв’язок із центральною диспетчерською та диспетчерами підстанцій, а отже, зникла залежність від дротяного зв’язку під час передання ДЕКГ і від автомобільних рацій. Уперше з’явилася можливість користуватися GPS-навігацією, що значно полегшувало пошук адреси пацієнтів і скорочувало час прибуття на виклик. Бригади станцій швидкої та невідкладної медичної допомоги в достатній кількості були оснащені сучасними апаратами для зняття біометричних сигналів з тіла пацієнта. За домовленістю керівництва швидкої допомоги з головними лікарями інших лікувальних закладів, для забезпечення надійного цілодобового багатоканального зв’язку бригад швидкої медичної допомоги були створені нові пункти прийому ДЕКГ, які базувалися в таких клінічних лікарнях, як:
– Міська клінічна лікарня № 8;
– Центральна клінічна лікарня № 5;
– Науково-дослідний інститут терапії ім. акад. Л. Т. Малої;
– Лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги № 4 [2].

Але режим роботи пунктів прийому ДЕКГ цих лікарень не завжди був цілодобовим, що ускладнювало роботу міських бригад швидкої медичної допомоги. Проте це давало змогу діагностувати гострий інфаркт міокарда на дошпитальному етапі навіть фельдшерським бригадам швидкої допомоги. Після встановлення діагнозу за висновками фахівців створених пунктів прийому ДЕКГ до хворого з інфарктом міокарда виїжджала спеціалізована тромбоемболічна бригада, яка продовжувала надавати подальшу допомогу й госпіталізувала хворого, що покращувало якість медичної допомоги на дошпитальному етапі та зменшувало ризик ускладнень. Однак час на надання допомоги в цілому подовжувався.

На той час існувало розділення міської швидкої допомоги та швидкої допомоги обласного підпорядкування, тому пацієнти з гострими серцево-судинними захворюваннями з віддалених територій Харківської області не мали можливості бути обстеженими вчасно на відміну від населення Харкова.

На виконання Закону України від 05.07.2012 р. № 5081–VI «Про екстрену медичну допомогу» та відповідно до положень законодавчих актів з питань розвитку служби екстреної медичної допомоги, 21 грудня 2012 року в Харківській області був створений Комунальний заклад охорони здоров’я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Департаменту охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації, що стало сучасним і необхідним етапом розвитку служби екстреної медичної допомоги в регіоні й надало можливість територіально розширити службу екстреної медичної допомоги в Харківській області [3].

Харківські міська й обласна служби екстреної медичної допомоги (ЕМД) були об’єднані в єдиний «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Службу харківського «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» очолив Забашта В. Ф., який продовжив розпочату раніше модернізацію служби екстреної медичної допомоги в Харкові та, зважаючи на попередній досвід, започаткував нововведення у відділеннях екстреної медичної допомоги Харківської області.

У 2013 році на базі харківського «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» був створений власний структурний підрозділ – консультативно-телеметричне відділення. Метою його створення стало надання консультативної допомоги під час вирішення термінових питань щодо інтерпретації біометричних сигналів пацієнта дистанційно, незалежно від місця його перебування.

Відділення телеметричних систем працює в цілодобовому режимі 7 днів на тиждень. Згідно з Наказом від 07.12.2012 р. № 1018 «Про затвердження примірних штатних нормативів центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», консультативний телеметричний центр має складатися з: 1 посади завідувача, лікаря за спеціальністю «Медицина невідкладних станів» або «Кардіологія», 1 цілодобового посту лікаря-кардіолога, 1 цілодобового посту фельдшера (медичної сестри) [6]. Нині співробітники консультативно-телеметричного відділення є висококваліфікованими лікарями з медицини невідкладних станів і мають кваліфікаційні категорії за фахом «Кардіологія», що дало змогу не залучати фахівців суміжних спеціальностей на базах міських лікарень.

Консультативно-телеметричне відділення харківського «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» використовує апаратуру й програмне забезпечення, яке надає фірма TREDEX [1]. Етапи роботи відділення:

1. Запис біометричних сигналів з тіла пацієнта на пристрій, яким оснащені бригади ЕМД Харкова і Харківської області.

2. Передача біометричного сигналу стільниковим зв’язком на пристрій перетворення інформації.

3. Прийом та обробка дванадцятиканальної ДЕКГ фахівцями консультативно-телеметричного відділення.

4. Висновок фахівця з подальшим консультуванням бригади ЕМД щодо тактики надання допомоги хворому.

Сучасні темпи розвитку діагностики та лікування гострих порушень коронарного кровообігу, розвиток доказової медицини в країнах світу дозволили вдосконалити та стандартизувати екстрену допомогу населенню України. З’явилися передумови для ефективного лікування гострого коронарного синдрому (ГКС) тромболітиками нового покоління на дошпитальному етапі, що стає неможливим без надійної роботи первинного ланцюга ЕМД. У зв’язку з цим виникла необхідність мінімізувати час на надання екстреної допомоги хворим на дошпитальному етапі. Тому важливим ланцюгом діагностики ГКС є робота консультативно-телеметричного відділення.

Згідно з уніфікованими клінічними протоколами надання допомоги хворим з гострим коронарним синдромом № 455 від 02.07.2014 р. та № 164 від 03.03.2016 р., а також відповідно до рекомендацій Європейської кардіологічної спільноти, кожна бригада ЕМД повинна (і нині має змогу) зняти біометричні сигнали й передати ДЕКГ стільниковим зв’язком упродовж перших 10 хвилин від початку розвитку ГКС у пацієнта незалежно від місця його перебування. У подальшому може бути прийняте рішення щодо лікування хворого сучасним препаратом нового покоління – Металізе®, яким забезпечені всі бригади швидкої медичної допомоги в Харкові та Харківській області [4, 5]. З появою цього нового високоспецифічного сучасного тромболітика проводити тромболізис на дошпитальному етапі стало можливим досить швидко, без загрозливих для життя алергічних побічних реакцій. Завдяки швидкій реканалізації внутрішньосудинного тромбу в коронарній артерії поновлюється кровообіг ішемізованої ділянки міокарда (рисунок 1, 2). Це дає змогу зберегти життя пацієнтам до моменту шпиталізації в катетерні лабораторії обласного центру для вирішення питання щодо подальшого стентування.

n26s3 fig1

Створення будь-якої комп’ютерної системи для проведення дистанційної діагностики породжує низку проблем, вирішення яких потребує додаткових удосконалень під час роботи. Значною проблемою, з якою стикається відділення, є недостатня якість стільникового зв’язку у віддалених місцевостях Харківської області або взагалі його відсутність. Прийняті ДЕКГ не завжди мають потрібну якість для проведення аналізу (рисунок 3).

n26s3 fig2

У зв’язку з цим керівництво налагодило співробітництво з усіма операторами стільникового зв’язку, завдяки чому бригади ЕМД мають можливість передавати біометричні сигнали за допомогою того оператора зв’язку, сигнал якого найкращий у певній місцевості, що значно підвищило якість прийнятої ДЕКГ і поліпшило діагностику ГКС.

У зв’язку з постійним зростанням кількості прийнятих ДЕКГ з метою поліпшення якості сигналу та скорочення часу на аналіз було прийнято рішення щодо передачі ДЕКГ із використанням мережі Інтернет. Завдяки розробці й упровадженню програми фірми TREDEX для смартфонів на базі операційної системи Android сигнал передається в консультативно-телеметричне відділення у вигляді MMS відмінної якості без втрати часу на запис, що позитивно вплинуло на час обробки прийнятих MMS (рисунок 4).

n26s3 fig3

Для смартфонів на базі Windowsmobile є можливість передачі біометричних сигналів у вигляді скриншотів через Viber (рисунок 5).

Також з метою швидкої ДЕКГ-діагностики ГКС з’явилася можливість прийому ЕКГ у вигляді фотоповідомлень через Viber та фотоповідомлень раніше знятих ЕКГ з медичного архіву хворих, які фахівці консультативно-телеметричного відділення залучають до динамічного порівняння з прийнятими ДЕКГ (рисунок 6).

n26s3 fig5

Поступова цілеспрямована робота, яку проводить керівництво центру з бригадами ЕМД щодо поліпшення якості й охоплення обстеженням більшої кількості населення, сприяла підвищенню показників загальної кількості прийнятих ДЕКГ за 6 місяців 2017 року – 9265 порівняно з тим самим періодом у 2016 році – 6389. Також використання препарату Металізе® стало більш доказово обґрунтованим. За 6 місяців 2016 року цим препаратом проведено дошпитально 176 тромболізисів, за той самий період 2017 року – 95. Окрім цього, збільшилась кількість хворих, шпиталізованих бригадами ЕМД для стентування. У 2016 році за 6 місяців для стентування було шпиталізовано 35 хворих, у 2017 році за той самий період – 104.

Завдяки комплексній роботі керівництва харківського «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», фахівців відділення консультативно-телеметричних систем, бригад ЕМД та спеціалістів з обладнання системи «Телекард» була створена архівна база ДЕКГ пацієнтів, які зверталися по допомогу, а також значно покращилась якість надання медичної допомоги хворим із ГКС, скоротився час на діагностичний пошук і, відповідно, час надання допомоги та загальний час обслуговування виклику. Вжиття цих комплексних заходів дає змогу врятувати життя та зберегти здоров’я чималій кількості хворих із ГКС.



Shurma І. М., Candidate of Medical Science, People’s Deputy of Ukraine, Member of the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on the Problems of Public Health
Zabashta V. F.1, Director
Danylova Z. І.1, cardiologist of the consulting telemetric centre
1Emergency Medical Care and Disaster Medicine Centre, Kharkiv, Ukraine

Improved means of ECG delivery to consulting telemetric centre

SUMMARY. In the article, the telemedicine development stages in Kharkiv and Kharkiv district are reviewed. The modern principles of consulting-telemetric centre working in the context of Emergency Medical Care and Disaster Medicine Centre were observed. The usage of up-to-date data systems of the establishment according to the emergency pre-hospital healthcare reports, which are close to the international standards, and meet their requirements, was described.

KEYWORDS: distant electrocardiography, consulting-telemetric department, biometric signals.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Владзимирський А. В. Объективизация эффективности телемедицинской сети «Телекард» / А. В. Владзимирський, Р. В. Павлович, В. В. Мозговой // Український журнал телемедицини та медичної телематики. – 2012. – Т. 10, № 2. – С. 4–12. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Ujtm_2012_10_2_3
  2. Федак Б. С. Практичний досвід експлуатації дистанційного ЕКГ обладнання «Телекард» у Харківському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф / Б. С. Федак, В. Ф. Забашта // Екстрена медицина: від науки до практики. – 2013. – № 3 (04). – С. 101–102.
  3. Про екстрену медичну допомогу : Закон України від 05.07.2012 р. № 5081–VI. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/zn_20120705_5081VI.html.
  4. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної, (спеціалізованої) медичної допомоги: гострий коронарний синдром з елевацією сегмента SТ : Наказ МОЗ України від 02.07.2014 р. № 455. – Режим доступу: http://document.ua/pro-zatverdzhennja-ta-vprovadzhennjamediko-tehnologichnih-d-doc204138.html.
  5. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації: гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST : Наказ МОЗ України від 03.03.2016 р. № 164. – Київ, 2016. – 78 с.
  6. Usefulness of the newly developed transtelephonіc electrocardіogram and computer-supported response system / M. Shіmada, M. Akaіshі, K. Asakura, [et al.] // J. Cardіol. – 1996. – Vol. 27. – P. 211–217.
  7. Valіdіty of telephone ECG multіchannel transmіssіon / P. Dіrschdl, S. Lenz, H. Lollgen, U. Fahrenkrog // Zeitschrift fur Kardiologie. – 1996. – Vol. 85. – P. 677–683.

REFERENCES

  1. Vladzymyrskyy AV, Pavlovich RV, Mozgovoy VV. [Measuring of efficiency for telemedicine network “Telecard”]. Ukrainskyi zhurnal telemedytsyny ta medychnoi telematyky. 2012;10(2):4–12. (in Russian).
  2. Fedak BS, Zabashta VF. [Practical experience of Telecard remote ECG equipment operation in Kharkov district center of emergency medical services and disaster medicine]. Ekstrena medytsyna: vid nauky do praktyky. 2013;3(04):101–2. (in Ukrainian).
  3. About the emergency medical care Law of 2012, No. 5081–VI Ukr. Available from: http://www.moz. gov.ua/ua/portal/zn_20120705_5081VI.html. (accessed 19.07.2017). (in Ukrainian).
  4. Unifed clinical protocols of emergency, primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) care and medical rehabilitation “Non-ST-segment elevation acute coronary syndrome” Order of 2014, No. 455 Ukr. Available from: http://www.moz.gov.ua/docfles/dod455_ukp_2014.pdf. (accessed 20.07.2017). (in Ukrainian).
  5. Unifed clinical protocols of emergency, primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) care and rehabilitation with non-ST elevation acute coronary syndrome Order of 2016, No. 164. (in Ukrainian).
  6. Shіmada M, Akaіshі M, Asakura K, et al. Usefulness of the newly developed transtelephonіc electrocardіogram and computer-supported response system. J. Cardіol. 1996;27:211–7.
  7. Dirschedl P, Lenz S, Löllgen H, Fahrenkrog U. [Validity of telephone ECG multichannel transmission]. Zeitschrift fur Kardiologie. 1996 Sep;85(9):677–83. (in German).

Стаття надійшла в редакцію 16.08.2017 р.


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2019. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur