Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

Життя людини, яка втрапила в біду, нерідко залежить від оперативної, кваліфікованої й вчасної роботи медичних працівників. Першою ланкою, яка допомагає в подібних ситуаціях, є екстрена медична допомога. Навколо цієї служби останнім часом чимало розмов. Медична реформа, яка саме впроваджується в країні, суттєво змінила принцип роботи служби. Відрадно, що саме наша область виявилася щодо реалізації реформи на передовій.

Причин і передумов для цього чимало. З 2001 року на Закарпатті діє Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, у реєстрі якого незліченна кількість не тільки врятованих життів, а й спеціально підготовлених працівників немедичних служб. Саме на його базі відбулося реформування «швидкої». Основна функція, яку виконував Центр до реформування – надання спеціалізованої екстреної та планово-консультативної медичної допомоги районам області. З введенням в дію Закону України про екстрену медичну допомогу Центрові підпорядковані всі станції, підстанції та пункти швидкої медичної допомоги. Таким чином, діє і функціонує медичний заклад обласного підпорядкування з власним бюджетом, кадровим наповненням, медичним забезпеченням і, звісно, обов’язками, адже йдеться про здоров’я і життя людей нашого краю.

 

Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги має власну історію. Керівник центру Фома Білинець вважає, що у період формування структура пройшла кілька етапів:

Перший етап – створення Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги. На той час він був одним з перших в Україні. Рішення було прийняте у 2001 році, тоді ж відбулася реорганізація відділення екстренота планово-консультативно-медичної допомоги, на базі якої створили Центр.

«Вже з цього часу ми бачили службу екстреної допомоги в такому структурному вигляді, якою вона є зараз. Майже 11 років потрібно було для того, щоб пройти цей шлях. Ще в 2001 році намагалися створити таку систему по екстериторіальному принципу надання екстреної медичної допомоги в області, щоб вона функціонувала в єдиному медичному просторі», – розповідає Фома Білинець.

Другий етап, який вдалося зробити – введення в дію транкінгового зв’язку. Радіозв’язок, на жаль, не виправдав себе, перешкодила цьому гірська місцевість. Тоді ще не було якісного мобільного покриття. Відтак, питання довелося закрити, реалізація потребувала значних коштів. Третій етап – відкриття навчально-тренувального відділу, де проходили й проходять підготовку фахівці швидкої медичної допомоги. Також є напрацювання з навчань для фахівців, які не мають спеціалізованої медичної освіти. Це працівники МВС, МНС, рятувальні служби, охоронні служби. В новому законі це також передбачено. Тому зараз над цим питанням працюватимуть більш сплановано.

Нормативи виконують на 85-87%, а медикаментами забезпечені на всі 100%

Сьогодні ж суттєво змінена і сама структура, і нормативи, яких обов’язково повинні дотримуватися лікарі «швидкої». Надання екстреної медичної допомоги відтепер здійснюється за єдиним телефонним номером 103 або за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112. Зараз «швидка» має за десять хвилин доїхати до пацієнта у містах та за двадцять хвилин — у селах. Щоправда, враховуючи стан доріг, важко виконати нормативи, які передбачає закон, і в стислі терміни.

«Щодо впровадження стандартів доїжджання — 10 хвилин у місті й 20 у сільській місцевості, це досить жорсткі умови, але враховуючи різний час доби, в основному наші працівники виконують цю норму. У місті на 85-87% викликів бригада доїжджає за 10 хвилин. Перешкоди становлять дороги, гірська місцевість. Потребує заміни автопарк. Щороку закуповуємо, але того не достатньо. Зараз потрібно 60-70% транспорту повністю замінити», — коментує Фома Білинець.

Мабуть, найважливіше доповнення і зміна цього закону — відсутність оплати за приїзд «швидкої», а також відповідальність за відмову виїжджати на виклик. Зараз принцип надання екстреної допомоги не залежить від територіального типу. Це означає, що будь-яка бригада «швидкої» з іншого району надає допомогу найближчому населеному пункту іншого району. Це важливо, бо не треба чекати допомогу за кілька десятків кілометрів, тільки через те, що вона з твого району. Особливе значення це має в гірських населених пунктах, адже Закарпатська область на 70-75% географічно є гірською місцевістю.

З обладнанням, медикаментами з часу реформування також набагато краще. Швидка допомога однаково доступна усім жителям Закарпаття. «Згідно прийнятого закону в цьому році ми до кінця року забезпечені медикаментами на 100%. І це реальні показники. Позитив у тому, що фінансування сьогодні відбувається з Обласної державної адміністрації, про це зазначено окремим рядком, так би мовити. Приміром, якщо раніше в Ужгороді на один виклик припадало 1,5-2 гривні, а в іншому районі – 50 копійок, то зараз в рази виросла вартість і становить 25-30 гривень. При цьому немає різниці, бо фінансування відбувається згідно з кількістю населення, проведені розрахунки і закуплені медикаменти», – розповідає Фома Білинець.

На базі Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги лікарі всієї області кожні 5 років проходять курсову підготовку, кожні три роки – тематичне вдосконалення. Тож проблем з кадровим забезпеченням наразі немає. По заробітній платі фахівці також мають покращення. Переваги цієї реформи в тому, всю систему змінювати не довелося, а лише вдосконалювати те, що вже напрацювали роками, вважає директор Закарпатського територіального центру.

Система GPS вже є у трьох районах і обласному центрі, а до кінця року має бути по всьому Закарпатті

Європейські стандарти і якість надання послуг вимагають від реформування сучасного обладнання. Єдиний центр диспетчеризації, оснащення машин «швидкої» допомоги сучасним обладнанням і медикаментами, GPS-навігаторами тощо. На місцях кажуть, що в першу чергу варто було б оновити автопарк, бо неможливо провести реформи без нормального транспорту.

Система GPS-навігації успішно впроваджується в багатьох областях. На Закарпатті готові запусти систему в трьох районах і обласному центрі. Вже майже завершені роботи з підключення, диспетчери проходять підготовку, щоб мати навики роботи з таким обладнанням.

Фома Білинець розповідає, що Перечинський, Великоберезнянський, Ужгородський район і місто Ужгород практично готові до впровадження цієї системи: «До кінця року, якщо все складеться успішно, ми повністю покриємо область цією системою. Вона абсолютно змінює надання допомоги в плані оперативності. Кожен диспетчер бачить, де найближче знаходиться бригада, вибирається найближчий шлях. У полі зору весь рух автомобіля «швидкої».

Враховуючи туристичний, рекреаційний напрямок розвитку області, Закарпаттю знадобився б й гелікоптер. У «швидкій» періодично констатують випадки, де без санавіації не обійтися. Наразі питання вивчають, запевнили нас у Закарпатському територіальному центрі, тож цілком можливо, що невдовзі у «швидкої» буде й гелікоптер.

Сьогодні структура працює у звичному режимі, щоденних викликів поки не побільшало, хоча працівники готуються до літнього сезону, передбачаючи можливі випадки й ситуації. Особливість у літній період – укуси змій. Цього року вже зафіксували два випадки укусів, саме на травневі вихідні. Протиотрута не з дешевих, одна доза коштує в межах тисячі гривень. А термін її зберігання – рік.

У попередні сезони було зафіксовано 14 укусів по області за рік. Найбільше постраждалих зазвичай у гірських районах. Одного року на Міжгірщині було зафіксовано 7 укусів. Періодичність фіксують також у Берегівському, Виноградівському та Хустському районах.

«Хочу запевнити всіх, що до вирішення цих проблем готові. Ми забезпечені вакцинами, заздалегідь подбали про це. Тому якщо ви постраждали, краще не ризикувати й одразу викликати «швидку». Із Центру одразу відправляють бригаду й нададуть допомогу», – коментує Фома Білинець. Якісна робота служби «швидкої» полягає в тому, щоб попередити можливі випадки, щоб у разі надзвичайної ситуації оперативно реагувати і знати, хто що має робити. Вся служба медицини катастроф, яка розвивалася на базі Закарпатського територіального центру, щороку відпрацьовує райони області на виникнення різних ситуацій, характерних для тієї чи іншої місцевості.

Наразі констатуємо, що впровадження медичної реформи на Закарпатті проходить успішно. Однозначний позитив у тому, що звернули увагу на медикаментозне забезпечення, паливно-мастильні матеріали. Насправді медичне реформування триватиме ще не один рік. Попереду в українців — створення чіткої вертикалі управління медичної галузі, навчання та виховання молодих медиків, менеджерів медицини і, найважливіше, перехід до страхової медицини. Хтось скаже — чергові випробовування й експерименти, але ж хіба існує інший спосіб досягнення мети?

Наталія Каралкіна

 

Понравилась статья? Внесите сумму, по Вашему усмотрению, для поддержания работы портала. Оплатить

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2018. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur