Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

УДК 616–001.45

Бадюк М. І.1, Гайда І. М.2


Інформація про авторів:
1Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
2Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна


Резюме. У статті наведено особливості організації медичної реабілітації учасників бойових дій на регіональному рівні на прикладі впровадження інтеграційно-координаційної моделі. Наведено функціонально-організаційну характеристику моделі, розкрито її зміст і завдання. Наведено основні характеристики етапів проведення медичної реабілітації учасників бойових дій на регіональному рівні.

Ключові слова: учасники бойових дій, інтеграційно-координаційна модель, медична реабілітація, регіональний рівень.


ВСТУП

У зв’язку з веденням бойових дій на Сході України проблемі реабілітації учасників бойових дій серед значної кількості медико-соціальних питань сучасної військової та цивільної медицини приділяється особлива увага [1, 4].

На думку фахівців, комплекс заходів медико-соціальної реабілітації учасників бойових дій має вирішити низку проблемних питань, зокрема тих, які стосуються медичного, психологічного, професійного та соціального аспектів [3]. Кінцевою метою роботи системи медико-соціальної реабілітації цієї категорії пацієнтів є відновлення їх фізичного, психологічного, професійного та соціального статусу. Тому першочерговості набуває необхідність розробки алгоритму комплексної реабілітації учасників бойових дій на регіональному рівні, що спонукав нас до створення функціонально-організаційної моделі.

 

 

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою публікації є висвітлення організації медичної реабілітації учасників бойових дій на регіональному рівні із застосуванням розробленої інтеграційно-координаційної моделі.

 

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Розробка науково обґрунтованої функціонально-організаційної моделі комплексної реабілітації учасників бойових дій на регіональному рівні ґрунтувалась на результатах аналізу медичних, психологічних і соціальних потреб військовослужбовців – учасників бойових дій.

Під час розробки моделі застосовували системний підхід, суть якого обумовлена наявністю низки взаємозалежних аспектів, що складають його базову основу [2]. Під час створення моделі зважали також на той факт, що ефективність реабілітаційного процесу залежить від дотримання таких організаційних принципів: максимально ранній початок реабілітації, наступність у проведенні лікувально-реабілітаційних заходів; адекватність, доцільність та відповідність лікувально-реабілітаційних заходів стану кожного конкретного пацієнта.

Об’єктом управління цієї моделі є здоров’я військовослужбовців, учасників бойових дій, Міністерства оборони (МО) України. Суб’єктом управління – лікувально-профілактичні заклади МО України з відділеннями відновного лікування. Блок інформаційного забезпечення передбачає формування медичного реєстру учасників бойових дій і військовослужбовців, які потребують надання медико-соціальної допомоги.

 

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

На основі проведених нами досліджень розроблено й частково апробовано модель комплексної реабілітації учасників бойових дій за територіальним принципом (рисунок 1).

Основні функції запропонованої моделі:
– інтеграційна. Метою інтеграції є формування нових функціональних взаємозв’язків між лікувально-профілактичними закладами МО України та лікувально-профілактичними закладами МОЗ України і закладами соціального захисту населення для створення єдиної цілісної системи за рахунок більш оптимального спільного застосування наявних людських, матеріально-технічних та економічних ресурсів;
– координаційна. Суть цієї функції полягає в забезпеченні скоординованої та злагодженої взаємодії всіх ланок (елементів) організаційної моделі шляхом встановлення раціональних зв’язків та обміну інформацією між ними.

Основні завдання запропонованої моделі:
– покращення медико-соціального обслуговування військовослужбовців, учасників бойових дій, шляхом інтеграції та координації роботи між лікувально-профілактичними закладами МО України та лікувально-профілактичними закладами МОЗ України і закладами соціального захисту населення;
– покращення виявлення учасників бойових дій, які потребують медико-соціальної допомоги, та передання цих даних у територіальні центри соціального захисту шляхом створення медичного реєстру учасників бойових дій;
– покращення проведення медичної та соціальної реабілітації учасників бойових дій на всіх етапах медичної реабілітації;
– впровадження у практику лікувально-профілактичних закладів МО України сучасних методів і методик реабілітаційно-відновного лікування та аналіз їх ефективності.

Отже, на нашу думку, найоптимальніше реалізацію інтеграційно-координаційної моделі медичної реабілітації військовослужбовців проводити впродовж трьох етапів:
– І етап – стаціонарний (госпітальний);
– ІІ етап – санаторно-курортний;
– ІІІ етап – амбулаторний, заключний.

1. Стаціонарний (госпітальний) етап. Основними структурно-функціональними елементами цього етапу реабілітації є:
– профільні хірургічні (залежно від локалізації поранення) чи терапевтичні (залежно від характеру захворювання) відділення;
– клініка реабілітації.

Це дає можливість забезпечити проведення відновного лікування у два етапи:
– І етап – ранню реабілітацію проводять у відділеннях інтенсивної терапії та реанімації та хірургічних відділеннях згідно з профілем поранення;
– ІІ етап – спеціалізоване реабілітаційне лікування проводять у відділенні відновного лікування.

Важливим моментом стаціонарного етапу реабілітації є те, що реабілітаційні заходи слід розпочинати якомога раніше й застосовувати їх одночасно (паралельно) з хірургічним лікуванням бойової травми (поранення) чи лікуванням захворювання (терапевтичної патології).

Тобто, починаючи зі стаціонарного (госпітального) етапу реабілітації військовослужбовців, необхідно вживати комплекс заходів, що поєднують медичну, психологічну та соціальну реабілітацію. Таким чином, лікувально-відновний процес складатиметься з двох частин – лікування та реабілітаційних заходів.

Наступним важливим завданням стаціонарного (госпітального) етапу реабілітації є розробка індивідуальної програми реабілітації (ІПР), яка складається з необхідного для кожного конкретного пацієнта (пораненого) переліку (обсягу) реабілітаційних заходів. Зміст та обсяг ІПР розробляють з урахуванням результатів оцінювання стану (характеру пошкодження) кожного конкретного пацієнта.

До розробки індивідуальної програми медичної реабілітації пацієнтів (поранених) повинні залучатись усі члени мультидисциплінарної команди, а також пацієнт і його родичі.

n27s3 fig1

 Рисунок 1. Інтеграційно-координаційна модель системи медичної реабілітації військовослужбовців на регіональному рівні

Примітка. ПР – профілактична робота; ПРЗ – профілактично-реабілітаційні заходи; ІППР – індивідуальна програма профілактичної реабілітації; МО – медичні огляди; ЛДР – лікувально-діагностична робота; О – обстеження; Л – лікування; Д – диспансеризація; ОМР – організаційно-методична робота; АСЗ – аналіз стану здоров’я; ПКП – підвищення кваліфікації персоналу; УБД – учасник бойових дій; МР – медична реабілітація; ПР – психологічна реабілітація; СР – соціальна реабілітація; РОЗ – реабілітаційно-оздоровчі заходи; ВЛК – військово-лікарська комісія; ТЦСО – територіальні центри соціального обслуговування; ВМКЦ ЗР – Військово-медичний клінічний центр Західного регіону; МСЕК – медико-соціальна експертна комісія.

 

Для проведення комплексу реабілітаційних заходів І етапу реабілітації на регіональному рівні (Західний регіон України) доцільним є створення клініки реабілітації (КР) у складі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону.

Клініка реабілітації повинна містити у своєму складі два структурно-функціональних підрозділи: відділення відновного лікування та відділення психологічної реабілітації.

У відділенні відновного лікування пацієнт має можливість отримати комплексне реабілітаційне лікування відповідно до результатів обстеження та згідно з індивідуальною програмою реабілітації.

Штат відділення відновного лікування має складатися з таких посад:
– лікар фізичної та реабілітаційної медицини;
– фізичний терапевт;
– ерготерапевт;
– афазіолог;
– психолог;
– соціальний працівник;
– помічник фізичного терапевта та ерготерапевта;
– медичні сестри.

Штат відділення психологічної реабілітації має складатися з таких посад:
– психолог;
– психотерапевт (психіатр);
– медичні сестри.

2. Санаторно-курортний етап. Учасники Антитерористичної операції (інваліди війни, учасники бойових дій) забезпечуються санаторно-курортним лікуванням відповідно до бюджетної програми КПКВ 2505150 «Заходи із психологічної реабілітації соціальної та професійної адаптації учасників Антитерористичної операції та забезпечення постраждалих учасників Антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням», яка затверджена на 2017 рік.

Забезпечення санаторно-курортними путівками осіб, які постраждали під час проведення АТО та яким надано статус учасника бойових дій чи інваліда війни, здійснюється відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 та п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Порядок забезпечення санаторно-курортним лікуванням учасників бойових дій та інвалідів війни з числа учасників Антитерористичної операції (АТО) регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 р. № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням» (зі змінами), проект якої був розроблений Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції з метою реалізації бюджетної програми «Заходи з психологічної реабілітації постраждалих учасників Антитерористичної операції».

Забезпечення санаторно-курортним лікуванням, медичною та медико-психологічною реабілітацією осіб з числа військовослужбовців Збройних сил України, ветеранів військової служби, ветеранів війни, членів їх сімей та інших пільгових категорій здійснюється відповідно до Наказу МО України від 04.11.2016 р. № 591 «Про затвердження Інструкції про організацію санаторно-курортного лікування, медичної та медико-психологічної реабілітації у Збройних силах України».

Відповідно до «Інструкції про організацію санаторно-курортного лікування, медичної та медико-психологічної реабілітації у Збройних силах України», санаторно-курортний етап лікування передбачає два види медичної реабілітації:
– етапна медична реабілітація в центрах (санаторіях) – курс медичної реабілітації, який проводять між курсами стаціонарного лікування або між курсом лікування та контрольним оглядом військово-лікарською комісією. Передбачає повернення особи, яка проходила реабілітацію, до лікувально-профілактичного закладу, що направляв на неї;
– завершальна медична реабілітація в центрах (санаторіях) – медична реабілітація, що проводиться після завершення стаціонарного лікування та має на меті досягнення якнайшвидшої реконвалесценції організму військовослужбовця перед поверненням його до професійної діяльності або звільненням з військової служби.

На санаторно-курортному етапі необхідно вжити комплекс реабілітаційних заходів, спрямованих на: відновлення фізичного (лікувальна фізична культура (ЛФК), масаж, голкорефлексотерапія, мануальна терапія, кліматотерапія, фізіотерапія) та психологічного (психотерапія) здоров’я; запобігання прогресуванню або загостренню захворювання шляхом застосування медикаментозної терапії на фоні санаторно-курортного лікування.

Зазначений комплекс реабілітаційних заходів санаторно-курортного етапу можна здійснювати як на базі санаторіїв МО України, так і на базі санаторно-курортних закладів МОЗ України, а також інших міністерств і відомств. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 р. № 200, реабілітаційні установи, з якими укладаються договори щодо надання реабілітаційних заходів учасникам АТО, повинні мати відповідний кваліфікований штат працівників і матеріально-технічну базу.

Проведене нами комплексне дослідження щодо матеріально-технічних ресурсів санаторно-лікувальних закладів Західного регіону стало підґрунтям для встановлення переліку медичних закладів різних форм власності та підпорядкування, на базі яких можна надавати реабілітаційні послуги учасникам АТО.

Як свідчать дані проведеного нами дослідження, у Західному регіоні України є 24 лікувально-оздоровчі заклади різних форм власності та підпорядкування, які мають у своєму складі підрозділи, що проводять або їх матеріально-технічне забезпечення дозволяє провести реабілітацію учасників бойових дій.

3. Амбулаторно-поліклінічний етап. Основним структурно-функціональним елементом цього етапу реабілітації є відділення реабілітації. До його структури належить:
– кабінет медико-соціальної реабілітації;
– кабінет психологічної реабілітації або кабінет соціальної адаптації та психологічної корекції;
– денний стаціонар.

У відділенні реабілітації проводять лікувально-діагностичну, профілактичну та організаційно-методичну роботу.

Основними напрямами лікувально-діагностичної роботи амбулаторно-поліклінічного відділення реабілітації є: обстеження пацієнтів; лікування пацієнтів, зокрема заходи з медичної, соціальної та психологічної реабілітації; подання документів на військово-лікарську комісію для визначення придатності військовослужбовця до військової служби, установлення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) і визначення необхідності й умов забезпечення медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Окрім цього, одним із напрямів роботи амбулаторно-поліклінічного відділення реабілітації є забезпечення профілактичної роботи шляхом проведення щорічних медичних оглядів з метою формування груп здоров’я серед учасників бойових дій. Розподіл пацієнтів за групами здоров’я базується на оцінюванні стану здоров’я певної категорії пацієнтів і дає змогу визначити їхню потребу в медико-соціальній допомозі.

Основні напрями організаційно-методичної роботи амбулаторно-поліклінічного відділення реабілітації: виявлення учасників бойових дій; взаємодія з територіальними лікувально-реабілітаційними закладами різних форм власності та підпорядкування; взаємодія з територіальними службами соціального обслуговування, організація та проведення планових комплексних медичних оглядів з метою аналізу стану здоров’я військовослужбовців, учасників бойових дій; написання методичних листів та інструкцій; ведення медичної звітності; розробка аналітичних звітів; організація підвищення кваліфікації персоналу відділення.

На персонал амбулаторно-поліклінічного відділення реабілітації покладається здійснення таких функцій:
– нагляд за станом здоров’я пацієнтів відділення;
– призначення необхідних медичних процедур;
– забезпечення консультацій лікарів-спеціалістів;
– виконання необхідного об’єму та виду лікувально-реабілітаційних маніпуляцій;
– відновлення втрачених або частково порушених унаслідок поранення (хвороби) навичок самообслуговування;
– проведення санітарно-освітньої роботи з родичами пацієнта щодо організації реабілітаційних заходів у домашніх умовах;
– проведення групових або індивідуальних занять з ЛФК;
– здійснення лікувального масажу;
– проведення психологічної реабілітації.

У запропонованій моделі передбачається створення медичного реєстру учасників бойових дій, які потребують медико-соціальної допомоги.

До медичного реєстру повинні надходити такі дані стосовно учасників бойових дій:
1. Загальна чисельність учасників бойових дій у районі відповідальності лікувально-профілактичного закладу.
2. Чисельність учасників бойових дій, які були визнані інвалідами (загальна інвалідність). Інформацію надає відділ медико-соціальної експертизи МОЗ України.
3. Чисельність учасників бойових дій, які були вперше визнані інвалідами в певному році (первинна інвалідність). Інформацію надає відділ медико-соціальної експертизи МОЗ України (форма № 14).
4. Дані про учасників бойових дій, які потребують медико-соціальної допомоги. Дані про зазначених вище осіб пропонується передавати до територіальних центрів соціального обслуговування.

Як медичні заклади, на базі яких відбувається амбулаторний етап реабілітації, можуть бути використані: клініка амбулаторно-поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону, поліклініки гарнізонних військових госпіталів, поліклініки за місцем проживання учасника бойових дій.

 

ВИСНОВКИ

Обґрунтовано й розроблено інтеграційно-координаційну модель системи медичної реабілітації військовослужбовців на регіональному рівні, в основу якої покладено поєднання елементів чинної системи медичної реабілітації військовослужбовців зі створенням у складі ВМКЦ клініки реабілітації з відділенням відновного лікування і відділенням психологічної реабілітації на стаціонарному (госпітальному) етапі реабілітації. Інноваційними елементами моделі визначено: відділення реабілітації на амбулаторно-поліклінічному етапі реабілітації; планування і проведення щодо учасників бойових дій заходів диспансеризації, медичної, психологічної та соціальної реабілітації; створення медичного реєстру учасників бойових дій і військовослужбовців, які потребують надання медико-соціальної допомоги; організація взаємодії лікувально-профілактичних закладів МО України з територіальними центрами соціального обслуговування; залучення регіональних лікувально-оздоровчих закладів різних форм власності та підпорядкування їх системі медичної реабілітації учасників бойових дій.



Badіuk MI1, Hayda IM2 

Author information
1Ukraine Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
2The Military Medical Clinical Centre of Western region, Lviv, Ukraine

Military actions participants medical rehabilitation at the regional level

SUMMARY. In the article, the medical rehabilitation organization features of military operations participants at the regional level are given on the example of the integration-coordination model implementation. Functional-organizational model characteristics are given to the basic elements, the content and tasks are disclosed. The main medical rehabilitation stages characteristics of military operations participants at the regional level are presented.

The purpose of publication is to highlight medical rehabilitation organization of combat operations participants at the regional level, using the developed integration and coordination model.

MATERIALS AND METHODS. The scientifically substantiated functional and organizational model development of military operations participants complex rehabilitation at the regional level was based on the results of the medical, psychological and social needs analysis of military personnel participating in combat operations.

In model developing, a systematic approach was used, the essence of which was formed due to the number of interrelated aspects presence, which form the basis of it. It is proved, that rehabilitation process effectiveness depends on the following organizational principles observance: the earliest possible rehabilitation beginning, continuity in treatment and rehabilitation measures carrying out; medical and rehabilitation measures adequacy, expediency and conformity to the state of each particular patient.

KEYWORDS: combatants, integration-coordination model, medical rehabilitation, regional level.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Андрієнко О. І. Досвід оздоровлення учасників АТО в умовах ДП «Санаторій «Новомосковський» ПрАТ «Укрпрофздоровниця» / О. І. Андрієнко, Л. Є. Прокопович, В. В. Калюжна // Проблеми та перспективи етапного відновного лікування : XV науково-практична конф., 10–11 вересня 2015 р. : матеріали. – Тернопіль, 2015. – С. 16–17.
  2. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
  3. Волянський О. М. Коли починається медична реабілітація на госпітальному етапі надання медичної допомоги пораненим військовослужбовцям, які приймали участь в антитерористичній операції? / О. М. Волянський, А. Ю. Кіх // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. − 2015. − № 1. − С. 72–77.
  4. Матяш М. М. Український синдром: особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції / М. М. Матяш // Український медичний часопис. — 2014. — № 6(104). — С. 124–127.
  5. Реабілітація інвалідів – учасників бойових дій в Київській області / М. М. Матяш, О. П. Дикун, О. М. Матяш, Ю. А. Гриненко // Міжнародний неврологічний журнал. – 2017. – № 4(90). – C. 23–34.
  6. Стан санаторної реабілітації прикордонників, які постраждали під час антитерористичної операції в Україні / В. Г. Волоха, О. В. Футрук, І. К. Бабова [та ін.] // Проблеми та перспективи етапного відновного лікування : XV науково-практична конф., 10–11 вересня 2015 р. : матеріали. – Тернопіль, 2015. – С. 38–39.

REFERENCES

  1. Andrienko OI, Prokopovich LE, Palyuzhnaya VV. [Experience of improvement of ATO participants in the conditions of SE “Sanatorium” Novomoskovskii” PJSC “Ukrprofzdorovnitsa”]. Proceedings of the XV scientific-practical conference of Problems and perspectives of stage restorative treatment; 2015 Sept 10–11; Ternopil. Ternopil; 2015. p. 1–17. (in Ukrainian).
  2. Afanasyev VG. [System and Society]. Moscow: Politizdat; 1980. (in Russian).
  3. Volianskyi OM, Kih AYu. [When does medical rehabilitation begin at the hospital stage in providing medical care to wounded soldiers who participated in the anti-terrorist operation?]. Medychna reabilitatsiia, kurortologiia, fizioterapiia. 2015;1:72–7. (in Ukrainian).
  4. Matiash MM. [Ukrainian syndrome: features of post-traumatic stress disorder in participants of the antiterrorist operation]. Ukrainskyi medychnyi zhurnal. 2014;6(104):124–7. (in Ukrainian).
  5. Matiash MM, Dykun OP, Matiash OM, Hrynenko YuA. [Rehabilitation of the disabled persons who are combatants, in the Kyiv region]. International Neurological Journal. 2017;4(90):23–34. (in Ukrainian).
  6. Voloha VG, Footruck OV, Baboi IK, et al. [Condition of sanatorium rehabilitation of border guards who suffered during anti-terrorist operation in Ukraine]. Proceedings of the XV scientific-practical conference of Problems and perspectives of stage restorative treatment; 2015 Sept 10–11; Ternopil. Ternopil; 2015. p. 38–39. (in Ukrainian).

Стаття надійшла в редакцію 05.03.2018 р.


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2018. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur