Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

УДК 616.12–036.886»465*01/*49»–036.22

 

Рісгаард Б.1, 2, Вінкель Б. Г.1, 2, Джаббарі Р.1, 2, Бер Е. Р.4, Інгеманн-Хансен О.5, Томсен Й. Л.6, Оттесен Г. Л.7, Гісласон Г. Х.9, Бунгаард Г.3, Хансо Ш.1, 2, 8, Холст А. Г.1, 2, Тфельт-Хансен Я.1, 2


Інформація про авторів:
1Центр порушень серцевого ритму Данської національної наукової фундації, м. Копенгаген, Данія
2Лабораторія молекулярної кардіології, Центр серця, м. Копенгаген, Данія
3Відділ спадкових серцевих захворювань, кардіологічне відділення, університетська лікарня Rigshospitalet, м. Копенгаген, Данія
4Науково-дослідний центр серцево-судинних захворювань, Університет Сент-Джордж, м. Лондон, Великобританія
5Відділення судової медицини, Орхуський університет, м. Орхус, Данія
6Інститут судової медицини, Університет Південної Данії, м. Оденсе, Данія
7Відділення судової медицини, Копенгагенський університет, м. Копенгаген, Данія
8Відділення медицини та хірургії, факультет медично-санітарних дисциплін, Копенгагенський університет, м. Копенгаген, Данія
9Відділення кардіології, Лікарня Копенгагенського університету, м. Гентофте, Данія


Резюме. Наявні відомості щодо втрат і причин раптової серцевої смерті (РСС) в осіб віком до 50 років є неповними, і зменшення ризику РСС потребує розширення розуміння цього питання. Метою дослідження є виявлення показників частоти РСС, а також результатів аутопсії в осіб віком від 1 до 49 років.

Методи та результати. У дослідженні вивчали випадки смерті серед осіб віком від 1 до 49 років, які сталися у період з 2007 по 2009 р. Перегляд свідоцтв про смерть здійснювали два лікарі. Проводили оцінювання попередніх звернень пацієнтів до лікарні, вивчали виписні епікризи, виявляли випадки раптової несподіваної смерті та збирали висновки проведення аутопсії. Протягом 3 років дослідження було виявлено 7849 випадків смерті, з них 893 (11 %) становили випадки РСС. Річний показник частоти на 100 тис. осіб збільшився з 2,3 (95 % довірчий інтервал; 2–2,7) до 21,7 (95 % довірчий інтервал; 20,2–23,4) в осіб віком від 1 до 35 років та від 36 до 49 років відповідно. Найчастіше причиною смерті була ішемічна хвороба серця, яку було виявлено у 158 (36 %) випадках аутопсії, наступною за частотою була раптова смерть з невідомих причин – 135 (31 %) випадків.

Висновки. У загальнонаціональній когорті осіб віком менше 50 років річний показник частоти РСС був приблизно у 10 разів вищим серед осіб віком 36–49 років, ніж серед осіб віком 1–35 років. Слід зазначити, що ішемічна хвороба серця найчастіше виступала причиною РСС, за якою слідувала раптова смерть з невідомих причин. Отримані відомості можуть допомогти у розробці стратегій профілактики РСС у майбутньому.

Ключові слова: аутопсія; смерть, раптова, серцева; епідеміологія; патологія; реєстри.


Раптова серцева смерть серед молодих людей (вік 1–35 років) є приголомшливим явищем, що справляє істотний психологічний і соціальний вплив на сім’ю та суспільство. Це основна проблема здоров’я населення, яка щороку нараховує мільйони смертей в усьому світі [1–3]. З метою зменшення їх кількості було розроблено декілька стратегій, однією з яких є цільовий скринінг дітей та підлітків, які займаються або не займаються спортом [4, 5]. Точне визначення втрат і причин раптової серцевої смерті (РСС) серед осіб віком до 50 років відіграє надзвичайно важливу роль у розробці стратегій покращення здоров’я населення. У попередніх дослідженнях проводили оцінювання частоти і причин смерті, застосовуючи різноманітні підходи [6–9]. У минулому ми проводили ретроспективне загальнонаціональне дослідження, описуючи частоту і причини РСС серед осіб віком від 1 до 35 років у Данії за період з 2000 по 2006 р. [10]. Окрім того, застосовуючи Данську базу даних сімейних стосунків, ми продемонстрували, що члени сімей молодих людей, які померли внаслідок РСС, мають значно підвищений ризик деяких серцево-судинних захворювань, яким часто можна запобігти [11].

 

Проведення аутопсії є важливим методом визначення можливих спадкових захворювань серед померлих від РСС, і розширення традиційного розтину із молекулярною аутопсією дозволяє провести генетичний аналіз і каскадний скринінг у сім’ях пацієнтів, які померли від РСС. У випадках РСС серед молодих людей наявний значний спадковий компонент [12]. Утім, відомості щодо РСС у віковій групі ≤ 50 років є неповними. Зокрема, нам точно не відомі частота або поширення причин РСС, а також наскільки важливу роль відіграють спадкові захворювання для цієї вікової групи. Подальше вдосконалення інструментів стратифікації ризику і стратегій профілактики в майбутньому потребує більш глибоких знань [13].

Метою першого загальнонаціонального дослідження РСС в осіб віком від 1 до 49 років було виявлення показників частоти РСС, частоти і результатів аутопсії, а також дослідження розбіжностей між віковими групами. Ми зробили припущення, що декілька випадків смерті залишаються нез’ясованими після проведення аутопсії, при цьому розбіжності між віковими групами є очікуваними.

 

МЕТОДИ

Дизайн дослідження

Методи, застосовані в дослідженні, були детально описані раніше [10]. У загальнонаціональному ретроспективному дослідженні використовували наявні відомості зі свідоцтв про смерть, зареєстровані відомості щодо стаціонарного та амбулаторного лікування в данських клініках та відділеннях невідкладної допомоги, а також дані медичних карток і висновків щодо проведення аутопсії. Ми вивчили всі випадки смерті протягом 3-річного періоду (2007– 2009) серед осіб віком від 1 до 49 років. Дослідження було затверджено місцевим етичним комітетом (H-KF-272484), Данською агенцією захисту даних (2011-41-5767), а також Данським національним управлінням охорони здоров’я (7-505-29-58/6).

 

Данські реєстри

Усі громадяни Данії мають унікальні ідентифікаційні номери, які можна пов’язати з національними реєстрами на індивідуальному рівні. Данський національний реєстр пацієнтів містить інформацію щодо всіх випадків отримання стаціонарного та амбулаторного лікування у Данії з 1978 р. Зміст, чинність та масштаб охоплення Данського національного реєстру пацієнтів було описано раніше; підтвердження діагнозів також було проведено раніше [14–17]. У Данському реєстрі причин смерті наведені всі основні та другорядні причини смерті [18]. Ці відомості взято з данських свідоцтв про смерть із використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10). Утім, у випадках очевидних помилок діагнози оцінюються та коригуються Данською агенцією охорони здоров’я. У цьому дослідженні використано інформацію реєстру причин смерті для отримання даних щодо місця смерті та, відповідно, місця проведення аутопсії.

 

Огляд свідоцтв про смерть

Свідоцтва про смерть було отримано в цифровому вигляді й незалежно переглянуто двома лікарями, які виявляли випадки раптової або несподіваної смерті. У разі розбіжностей спільне рішення приймали після повторного оцінювання обставин смерті, а також вивчення анамнезу, який брали до уваги в кожному випадку. Данські свідоцтва про смерть можуть видавати лише лікарі, ці документи є інформативними та дають змогу визначити випадки раптової несподіваної смерті, оскільки мають поле із додатковою інформацією (див. Додаток 2, Winkel B. G. та співавт.) [10]. Це поле є обов’язковим для всіх судово-медичних зовнішніх оглядів, зокрема випадків, коли аутопсію вирішують не проводити. Якщо громадян або пацієнтів знаходять мертвими, і смерть є раптовою та несподіваною, зовнішній огляд є обов’язковим згідно із законодавством. Зовнішній огляд здійснюється поліцією та одним із 34 лікарів-спеціалістів системи охорони здоров’я (сертифікованим лікарем). Лікар-спеціаліст системи охорони здоров’я завжди має доступ до: 1) даних екстреної служби (невідкладної медичної допомоги); 2) медичних файлів з інформацією, що пов’язана зі смертю (за наявності таких); 3) усіх записів поліції, зокрема всіх показань свідків; 4) тіла. Відомості цих оглядів, що описують обставини смерті, можна знайти в полі додаткової інформації данського свідоцтва про смерть.

 

Виписні епікризи

Доступ до виписних епікризів здійснювали через електронну систему даних лікарень. Ми мали доступ до інформації, що описувала час смерті, зокрема опис лікування та лікувальних заходів у відділенні пункту невідкладної допомоги або лікарні. Також були доступні виписні епікризи, складені лікарями-травматологами невідкладної догоспітальної допомоги, які в деяких випадках супроводжували пацієнтів до відділення невідкладної допомоги. Усі наявні виписні епікризи пацієнтів переглядали, окрім випадків, коли відомості зі свідоцтва про смерть виключали можливість раптової або несподіваної смерті.

 

Проведення аутопсій

У Данії аутопсію необхідно проводити у випадку, коли на основі зовнішнього огляду неможливо визначити причину смерті. Усі судові аутопсії проводять під наглядом іншого судового патологоанатома відповідно до протоколу, що передбачає ретельне дослідження всіх органів. У разі раптової несподіваної смерті з невідомих причин підлітків і дорослих проводять токсикологічні аналізи.

У Данії працюють три відділи судово-медичної експертизи, в яких щороку виконують близько 1500 аутопсій. Також аутопсії в умовах лікарні проводять у місцевих патологоанатомічних відділеннях по всій країні. Такі аутопсії можуть здійснювати за запитом лікаря та родичів, якщо після зовнішнього огляду прийнято рішення не проводити судово-медичну аутопсію.

 

Визначення

Ми визначали раптову несподівану смерть як раптову природну неочікувану смерть у засвідчених випадках, коли відбувалася різка зміна серцево-судинного статусу із подальшою смертю протягом не більше 1 години, а також у незасвідчених випадках, коли особу востаннє бачили живою та з нормальним самопочуттям менше, ніж за 24 години до того, як її було знайдено мертвою.

РСС у випадках проведення аутопсії визначали як природну неочікувану смерть з невідомих або серцево-судинних причин у засвідчених випадках, коли відбувалася різка зміна серцево-судинного статусу із подальшою смертю протягом не більше 1 години, а також у незасвідчених випадках, коли особу востаннє бачили живою та з нормальним самопочуттям менше, ніж за 24 години до того, як її було знайдено мертвою [7, 10, 13].

Випадки РСС з проведенням аутопсії розподіляли на 2 групи: 1) РСС з відомої причини, коли було встановлено серцево-судинну причину (у тому числі аневризму грудного відділу аорти із розшаруванням); 2) раптова смерть з невідомих причин (РСНП), коли причина смерті залишалася нез’ясованою після аутопсії.

Якщо аутопсію не проводили, застосовували такі самі критерії у випадках, які вважали пов’язаними із серцево-судинними причинами на основі обставин смерті, беручи до уваги всю інформацію зі свідоцтв про смерть та виписних епікризів. Оскільки частка аутопсій становила 56 %, частоту РСС вираховували для випадків з проведенням або без проведення аутопсії. Оскільки випадки без проведення аутопсії могли бути класифіковані неправильно, вказані показники частоти являють собою верхню межу та можуть розглядатися як найбільші з можливих.

Макроскопічні та гістологічні критерії для різних пояснених категорій РСС було опубліковано раніше [19–23]. Ми описали патологічні критерії, використані в цьому дослідженні (див. Додаток 2).

 

Статистичний аналіз

Усі розрахунки та аналіз даних проводили із застосуванням пакету програм Stata (StataCorp, Collage Station, TX, version 11.0). Для розрахунку показників частоти як деномінатор використовували популяцію із середнім для певної групи віком. Довірчі інтервали (ДІ) для показників частоти розраховували із застосуванням розподілу Пуассона. Проводили аналіз чутливості для показників частоти та найпоширеніших причин РСС. Категоризовані якісні дані порівнювали за допомогою критерію хі-квадрат. Якщо значення для будь-яких комірок становило менше 5, використовували точний критерій Фішера. Медіани порівнювали за допомогою критерію суми рангів Уілкоксона. Значення двостороннього р < 0,05 ми розглядали як статистично значуще.

 

РЕЗУЛЬТАТИ

На період дослідження у Данії кількість населення становила в середньому 5,48 млн мешканців, серед яких 3,47 млн перебували у віковій групі від 1 до 49 років. У період з 2007 по 2009 р. кількість випадків смерті серед людей віком від 1 до 49 років становила 8338. У цей період було видано 7849 свідоцтв про смерть. Інші 489 свідоцтв про смерть стосуються іноземців або датчан, які проживали поза межами Данії. Через нестачу даних у свідоцтвах про смерть було виключено 27 (< 1 %) випадків (рисунок 1).

n27s4 fig1

 

 

Популяція РСС

Шляхом дослідження свідоцтв про смерть, інформації з реєстрів щодо анамнезу, а також виписних епікризів ми виявили 1066 випадків раптової несподіваної смерті. У 718 (67 %) з них проводили зовнішній огляд. Відомості з цих оглядів та інформація з виписних епікризів були доступні для 687 (93 %) усіх випадків смерті, що сталися поза межами лікарень. Ми виключили ще 27 випадків смерті, оскільки згідно з оцінюванням вони не були спричинені серцево-судинними факторами незважаючи на те, що всі були раптовими та несподіваними.

Проведено 585 аутопсій з приводу раптової несподіваної смерті, і в 146 (25 %) випадках смерть не була спричинена захворюваннями серця. Таким чином, ми визначили 439 (75 %) випадків РСС, у яких було проведено аутопсію. Щоб визначити максимальну можливу частоту виникнення РСС, випадки РРС із проведенням аутопсії об’єднали з 454 випадками раптової несподіваної смерті без аутопсії, які вважали спричиненими серцево-судинними факторами. Отже, у 893 випадках (11 % усіх смертей) причиною смерті була РСС (рисунок 1, таблиця 1).

 

n27s4 fig2

 

РСС з проведенням аутопсії та РСС без аутопсії

Порівняння випадків РСС з проведенням аутопсії та випадків РСС без аутопсії продемонструвало, що група з аутопсією характеризувалася меншим віком (42; від нижнього до верхнього квартиля 42–46 років проти 45; від нижнього до верхнього квартиля 41–48 років; р < 0,0001) та частіше не мала попереднього анамнезу: 202/439 (47 %) проти 168/454 (37 %); р = 0,003. У групі без аутопсії частіше відзначали діагностоване захворювання серця: 111/454 (24 %) проти 62/439 (14 %); р < 0,001. У групі з аутопсією відзначали більшу частку смертей уві сні, ніж у групі без аутопсії: 147/439 (34 %) проти 55/439 (12 %); р < 0,001 (див. порівняння в таблиці, наведеній у Додатку 2).

 

Показники частоти

Найбільший можливий річний показник частоти РСС в осіб віком від 1 до 49 років становив 8,6 (95 % ДІ; 8,0–9,2) на 100 тис. населення з проведенням та без аутопсії. В осіб віком від 36 до 49 років річний показник частоти становив 21,7 (95 % ДІ; 20,2–23,4) на 100 тис. населення порівняно з 2,3 (95 % ДІ; 2,0–2,7) на 100 тис. населення серед людей віком від 1 до 35 років. Показник частоти був вищим у чоловіків в обох вікових групах (таблиця 2). Розподіл показників частоти залежно від віку наведений на рисунку 2 (див. показники частоти для чоловіків та жінок у Додатку 2 на рисунку 2 (а, б) відповідно).

n27s4 fig3

 

n27s4 fig4

 

Причина смерті

Структурне захворювання серця було причиною смерті у 304 із 439 (69 %) випадків РСС з проведенням аутопсії. Найчастіше серед структурних захворювань відзначали ішемічну хворобу серця (ІХС; 158/439; 36 %), яка передувала гіпертрофії серця (34/439; 8 %), аритмогенній правошлуночковій кардіоміопатії (20/439; 5 %) та міокардиту (19/439; 4 %). У 135 із 439 (31 %) випадків смерть залишалася нез’ясованою (РСНП) після проведення аутопсії (рисунок 3). Спостерігали зміщення у бік ІХС, яка була більш домінуючою: 140/322 (44 %) проти 18/117 (15 %); р < 0,001. При цьому РСНП була менш домінуючою: 79/322 (25 %) проти 56/117 (48 %); р < 0,001 у старших вікових групах (таблиця 3).

n27s4 fig5

 

n27s4 fig6

 

Показники проведення аутопсії

Серед 1066 випадків раптової несподіваної смерті було проведено 585 аутопсій. За умови виключення 27 випадків смерті з різними можливими причинами це відповідає частці аутопсії 56 %. Частка випадків з аутопсією була найменшою у віковій групі від 40 до 49 років, у якій аутопсію проводили у 331 з 705 (47 %) випадків. Аутопсію було проведено в усіх 10 (100 %) випадках раптової несподіваної смерті віком менше 10 років. У вікових декадах 10–19, 20–29 та 30–39 років показники аутопсії були стабільними (73–78 %; р = 0,816).

 

Гістопатологія та токсикологія

У 439 випадках РСС із аутопсією проводили гістопатологічний і токсикологічний аналізи у 390 (89 %) та 272 (62 %) випадках відповідно. У 135 випадках РСНП гістопатологічний і токсикологічний аналізи проводили у 118 (87 %) та 121 (90 %) випадку відповідно.

Загалом 118 із 272 (43 %) результатів токсикологічних аналізів були негативними. Відзначали 19 (7 %) випадків виявлення марихуани, 17 (6 %) випадків – метадону, 7 (3 %) випадків – амфетаміну та 6 (2 %) випадків – кокаїну. Один або > 1 з призначених препаратів було виявлено у 43 (16 %) та 86 (32 %) випадків відповідно. У 84 (70 %) випадках РСНП результат токсикологічного аналізу був позитивним. Утім, усі заборонені речовини були виявлені в залишковій кількості, а призначені препарати були виявлені в терапевтичних концентраціях. У жодному з випадків не було виявлено токсикологічний профіль, який, за висновком судово-медичного експерта, міг би пояснювати смерть особи.

 

Аналіз чутливості

Ми використовували різні припущення для визначення верхніх і нижніх меж показників частоти РСС, а також причин РСС. При включенні лише випадків зупинки серця поза межами лікарні, в яких проводили зовнішній огляд, річний показник частоти РСС зменшився до 5,2 (95 % ДІ; 4,8–5,7) на 100 тис. населення. Включення лише випадків з аутопсією, після якої проводили гістопатологічний і токсикологічний аналіз, ІХС залишалася найбільш частою причиною смерті, за якою слідувала смерть з невідомих причин (РСНП) (таблиця 4).

n27s4 fig7

 

ОБГОВОРЕННЯ

Використовуючи свідоцтва про смерть, дані реєстрів, виписних епікризів та звітів щодо аутопсії ми провели дослідження РСС у Данії у період з 2007 по 2009 р. Метою дослідження було визначення показників частоти випадків, показників проведення аутопсії, результатів аутопсії, а також дослідження розбіжностей між віковими групами. Ми виявили 893 випадки РСС з проведенням та без аутопсії. Це відповідає річному показнику частоти РСС 8,6 на 100 тис. населення. В осіб віком від 1 до 35 років показник частоти становив 2,3 на 100 тис. населення, водночас показник частоти серед осіб віком від 36 до 49 років становив 21,7 на 100 тис. населення. Ми виявили низький показник аутопсії 56 %, а також зміщення від РСНП до ІХС як основної причини смерті серед осіб віком від 36 до 49 років порівняно з особами віком від 1 до 35 років.

 

Виявлення РСС

У попередніх роботах було продемонстровано, що виявлення РСС на основі свідоцтв про смерть у США призвело до переоцінки частоти РСС порівняно з проспективними оцінками відомостей з декількох джерел [8]. Раніше ми розробили ефективний метод, що передбачає виявлення випадків раптової несподіваної смерті шляхом перегляду свідоцтв про смерть та інформації з національних реєстрів Данії [10]. Проблемним був той факт, що частка зовнішніх оглядів у цьому дослідженні становила лише 67 % серед усіх випадків раптової несподіваної смерті, яка є меншою, ніж повідомлена раніше для РСС серед молодих людей [10]. Утім, ця нестача інформації була компенсована тим фактом, що в дослідженні ми вперше використали комп’ютеризовані виписні епікризи, до яких входили виписні епікризи, складені лікарями-травматологами невідкладної догоспітальної допомоги.

 

Показники частоти

Порівняння показників частоти РСС у дослідженнях загалом є складним завданням через розбіжності у дизайні досліджень, а також дослідження різних вікових груп [6–9]. Попередні дослідження проводили на відібраних популяціях, і це дослідження вперше висвітлює загальнонаціональні показники частоти РСС у невідібраній популяції віком від 1 до 49 років. Як і очікувалося, показник частоти був найменшим серед наймолодших осіб і значно зростав зі збільшенням віку та майже досягав геометричної прогресії у дорослих (рисунок 2). При виключенні випадків без аутопсії, РСС в умовах лікарні, випадків із проведенням аутопсії без гістопатологічного і токсикологічного аналізу показник частоти зменшувався (таблиця 4). Як і в попередніх дослідженнях, ми виявили, що в чоловіків показник частоти РСС є вищим (таблиця 2) [24].

В осіб віком від 1 до 35 років (РСС серед молодих людей) ми виявили річний показник частоти лише 2,3 на 100 тис. населення, водночас частота становила 21,7 на 100 тис. населення серед людей віком від 36 до 49 років. Цей показник є нижчим, ніж раніше визначений серед молодих людей (2,3 проти 2,8 на 100 тис. населення) [10]. Розбіжності, імовірно, пояснюються варіацією відносно невеликої кількості смертей, а також меншою тривалістю досліджуваного періоду (7 проти 3 років). Утім, частота РСС серед молодих людей у цьому дослідженні залишається вищою, ніж показники, виявлені іншими дослідниками [25, 26].

В умовах відсутності невідібраних загальнонаціональних даних частота РСС у віковій групі від 1 до 49 років викликає чималий інтерес. Незважаючи на те що попередні дослідження були проведені серед молодих популяцій (1–35 років), більшість інших досліджень проводили за участю популяцій із середнім віком понад 50 років [8, 9, 27]. У Західному Уельсі показник частоти РСС становив 51,2 на 100 тис. людино-років, а в дослідженні, проведеному в штаті Орегон, він становив 53,0 на 100 тис. людино-років [8, 9]. Це набагато більше, ніж ми повідомляли, але водночас очікувано для середнього віку 63 та 69 років відповідно. У дослідженні, проведеному у Великобританії, в якому медіана віку становила понад 50 років, частота РСС досягала 10,5 на 100 тис. людино-років [6]. Розбіжність не є дуже несподіваною, оскільки в це дослідження було включено лише РСС із проведенням аутопсії. На нашу думку, наявні літературні дані вказують на те, що епідеміологія в осіб віком менше 50 років не є повністю зрозумілою. Це також підкреслювали Kong M. H. та співавт. у нещодавно проведеному ретельному огляді РСС, у якому продемонстровано, що фактична частота РСС у США є загалом невідомою [13].

 

Причина РСС

РСНП та ІХС є двома основними причинами РСС серед осіб віком від 1 до 49 років. Частка РСНП та ІХС в усіх випадках РСС із аутопсією становить 31 та 36 % відповідно. Результати токсикологічного дослідження у 70 % випадків РСНП були позитивними, однак виявлено або призначені препарати в терапевтичних концентраціях, або лише залишкову кількість заборонених речовин. У жодному з випадків не виявлено токсикологічний профіль, який, за висновком судово-медичного експерта, міг би пояснювати смерть особи. Можна припустити, що деякі препарати, навіть у терапевтичних концентраціях, могли спричинити фатальну аритмію через подовження інтервалу Q–T [28]. Цікаво, що в осіб віком від 36 до 49 років ми спостерігали зміщення у бік ІХС, що набувала більшої поширеності, ніж РСНП (таблиця 3). Загальновідомо, що ІХС відіграє головну роль у пацієнтів старшого віку [6, 8, 9], однак для нас несподівано, що ІХС відігравала настільки важливу роль у цій невибірковій популяції віком до 50 років.

Наша популяція РСС включала випадки з проведенням або без аутопсії, що становить труднощі, адже ми не знаємо точну причину смерті у групі осіб, яким не проводили аутопсію. Оскільки частота проведення аутопсії є низькою, особливо в популяції старших за віком осіб, необхідно було визначити реальний масштаб РСС. Незважаючи на відсутність можливості безпосереднього порівняння, ми виявили, що випадки РСС без аутопсії та з проведенням аутопсії були схожими в аспекті попередньо відомого захворювання, не пов’язаного із серцем, а також статі та засвідчення смерті. У випадках без проведення аутопсії пацієнти частіше мали діагностоване захворювання серця (24 проти 14 %; р < 0,001), вони були старші за віком (45 проти 42 років; р < 0,001) та рідше помирали уві сні (12 проти 34 %; р < 0,001). Однак, на нашу думку, імовірно, більшість випадків раптової несподіваної смерті без проведення аутопсії були спричинені РСС, з проведенням аутопсії – РСНП. На підтримку цього ми виявили, що 75 % випадків раптової несподіваної смерті з проведенням аутопсії були віднесені до категорії РСС після вивчення висновку аутопсії. Ці дані відповідають результатам попередніх досліджень [26, 29, 30]. Попри те що частка проведення аутопсії 56 % є невеликою для Данії, показники проведення аутопсії без сумнівів є ще меншими в багатьох інших країнах світу. Результати нашого дослідження підтверджують, що аутопсію завжди необхідно проводити в разі раптової несподіваної смерті в осіб віком менше 50 років. Це також відповідає рекомендаціям Данського кардіологічного товариства [31].

 

Обмеження дослідження

Обмеженням дослідження виступав його ретроспективний дизайн. У засвідчених випадках не становило труднощів отримати інформацію про те, чи була особа живою менш ніж за 24 години до смерті, однак було складно точніше визначити часові межі у незасвідчених випадках. Як показав аналіз чутливості, неповні дані, такі як відсутність аутопсії, гістопатологічних, токсикологічних аналізів та зовнішнього огляду вносять деяку непевність в оцінку показників частоти РСС. Більш того, ми не знаємо причини смерті покійних, які пішли з життя поза межами країни. Менший відсоток зовнішніх оглядів може компенсувати наявність виписних епікризів, що є унікальним інструментом, за допомогою якого ми змогли отримати важливу інформацію. Електрокардіограми найближчим часом перед смертю були недоступними. Таким чином, ми не могли визначити, чи мали особи з популяції РСНП синдром подовженого інтервалу Q–T або інші первинні аритмогенні порушення. Також були відсутні результати генетичного аналізу або інформація щодо сімейного анамнезу.

 

ВИСНОВКИ

Це дослідження є першим загальнонаціональним дослідженням, у якому наведені показники частоти РСС, показники проведення аутопсії після РСС та результати аутопсії у випадках РСС в осіб віком від 1 до 49 років. Ми визначили, що загальний річний показник частоти РСС є високим і становить 8,6 на 100 тис. населення. Ми спостерігали значне збільшення частоти з 2,3 до 21,7 на 100 тис. населення серед людей віком від 1 до 35 років порівняно з особами віком від 36 до 49 років. Показники проведення аутопсії в разі раптової несподіваної смерті є низькими: аутопсію проводять лише у 56 % усіх випадків. Найпоширенішою причиною РСС була ІХС, за якою слідувала смерть з невідомих причин. Ми спостерігали зміщення у бік ІХС, яка була більш домінуючою, при цьому РСНП була менш домінуючою в осіб віком понад 35 років. Оскільки ІХС та РСНП можна запобігти, отримані результати можуть допомогти в розробці стратегій профілактики РСС у майбутньому.

 

Джерела фінансування

Роботу було проведено за підтримки Центру порушень серцевого ритму Данської національної наукової фундації (DARC), Копенгагенський університет, Копенгаген, Данія; лабораторії молекулярної кардіології, Центр серця, кардіологічне відділення, Національна лікарня Rigshospitalet, Копенгаген, Данія; Фундації Джона та Берт Мейєр; Данської фундації кардіології (12-04-R91-A3790-22689); Фонду досліджень Rigshospitalet, клініка Копенгагенського університету. Усі джерела фінансування впливали на зарплатню головного дослідника.



Risgaard B1,2, Winkel BG1,2, Jabbari R1,2, Behr ER4, Ingemann-Hansen O5, Thomsen JL6, Ottesen GL7, Gislason GH9, Bundgaard H3, Haunsø S1,2,8, Holst AG1,2, Tfelt-Hansen J1,2

Author information
1Danish National Research Foundation Centre for Cardiac Arrhythmia, Copenhagen, Denmark
2Laboratory of Molecular Cardiology, The Heart Centre, Copenhagen, Denmark
3Unit for Inherited Cardiac Diseases, Department of Cardiology, Copenhagen University Hospital Rigshospitalet, Copenhagen, Denmark
4Cardiovascular Sciences Research Centre, St George’s University of London, London, United Kingdom
5Department of Forensic Medicine, Aarhus University, Aarhus, Denmark
6Institute of Forensic Medicine, University of Southern Denmark, Odense, Denmark
7Department of Forensic Medicine, University of Copenhagen, Copenhagen, Denmark
8Department of Medicine and Surgery, Faculty of Health Science, University of Copenhagen, Copenhagen, Denmark
9Department of Cardiology, Copenhagen University Hospital, Gentofte, Denmark

Burden of sudden cardiac death in persons aged 1 to 49 years: nationwide study in Denmark

BACKGROUND. Knowledge of the burden and causes of sudden cardiac death (SCD) is sparse in persons aged < 50 years; better understanding is needed to lower the risk of SCD. The aim of this study was to report SCD incidence rates and autopsy findings in persons aged 1 to 49 years.

METHODS AND RESULTS. All deaths in persons aged 1 to 49 years were included in 2007 to 2009. Death certificates were reviewed by 2 physicians. History of previous admissions to hospital was assessed, and discharge summaries were read. Sudden unexpected death cases were identified and autopsy reports were collected. In the 3-year study period, there were 7849 deaths of which we identified 893 (11 %) SCD cases. The annual incidence rate per 100 000 persons increased from 2.3 (95 % confidence interval, 2.0–2.7) to 21.7 (95 % confidence interval, 20.2–23.4) in persons aged 1 to 35 and 36 to 49 years, respectively. Coronary artery disease was the most common cause of death and was found in 158 (36 %) autopsied cases, followed by 135 (31 %) cases of sudden unexplained death.

CONCLUSIONS. In a nationwide cohort of persons aged < 50 years, the annual incidence rate of SCD was ≈ 10× higher in persons aged 36 to 49 years than in persons aged 1 to 35 years. Notably, coronary artery disease was the most common cause of SCD, followed by unexplained deaths. These findings may help in developing strategies to prevent SCD in the future.

KEYWORDS: autopsy; death, sudden, cardiac; epidemiology; pathology; registries.


REFERENCES

  1. Zheng ZJ, Croft JB, Giles WH, Mensah GA. Sudden cardiac death in the United States, 1989 to 1998. Circulation. 2001;104:2158–2163.
  2. Straus SM, Bleumink GS, Dieleman JP, van der Lei J, Stricker BH, Sturkenboom MC. The incidence of sudden cardiac death in the general population. J Clin Epidemiol. 2004;57:98–102.
  3. de Vreede-Swagemakers JJ, Gorgels AP, Dubois-Arbouw WI, van Ree JW, Daemen MJ, Houben LG, Wellens HJ. Out-of-hospital cardiac arrest in the 1990’s: a population-based study in the Maastricht area on incidence, characteristics and survival. J Am Coll Cardiol. 1997;30:1500–1505.
  4. Leslie LK, Cohen JT, Newburger JW, Alexander ME, Wong JB, Sherwin ED, Rodday AM, Parsons SK, Triedman JK. Costs and benefits of targeted screening for causes of sudden cardiac death in children and adolescents. Circulation. 2012;125:2621–2629.
  5. Kaltman JR, Thompson PD, Lantos J, Berul CI, Botkin J, Cohen JT, Cook NR, Corrado D, Drezner J, Frick KD, Goldman S, Hlatky M, Kannankeril PJ, Leslie L, Priori S, Saul JP, Shapiro-Mendoza CK, Siscovick D, Vetter VL, Boineau R, Burns KM, Friedman RA. Screening for sudden cardiac death in the young: report from a national heart, lung, and blood institute working group. Circulation. 2011; 123:1911–1918.
  6. Bowker TJ, Wood DA, Davies MJ, Sheppard MN, Cary NR, Burton JD, Chambers DR, Dawling S, Hobson HL, Pyke SD, Riemersma RA, Thompson SG. Sudden, unexpected cardiac or unexplained death in England: a national survey. QJM. 2003;96:269–279.
  7. Margey R, Roy A, Tobin S, O’Keane CJ, McGorrian C, Morris V, Jennings S, Galvin J. Sudden cardiac death in 14- to 35-year olds in Ireland from 2005 to 2007: a retrospective registry. Europace. 2011;13:1411–1418.
  8. Chugh SS, Jui J, Gunson K, Stecker EC, John BT, Thompson B, Ilias N, Vickers C, Dogra V, Daya M, Kron J, Zheng ZJ, Mensah G, McAnulty J. Current burden of sudden cardiac death: multiple source surveillance versus retrospective death certificate-based review in a large U.S. community. J Am Coll Cardiol. 2004;44:1268–1275.
  9. Byrne R, Constant O, Smyth Y, Callagy G, Nash P, Daly K, Crowley J. Multiple source surveillance incidence and aetiology of out-of-hospital sudden cardiac death in a rural population in the West of Ireland. Eur Heart J. 2008;29:1418–1423.
  10. Winkel BG, Holst AG, Theilade J, Kristensen IB, Thomsen JL, Ottesen GL, Bundgaard H, Svendsen JH, Haunsø S, Tfelt-Hansen J. Nationwide study of sudden cardiac death in persons aged 1–35 years. Eur Heart J. 2011;32:983–990.
  11. Ranthe MF, Winkel BG, Andersen EW, Risgaard B, Wohlfahrt J, Bundgaard H, Haunsø S, Melbye M, Tfelt-Hansen J, Boyd HA. Risk of cardiovascular disease in family members of young sudden cardiac death victims. Eur Heart J. 2013;34:503–511.
  12. Ackerman MJ, Priori SG, Willems S, Berul C, Brugada R, Calkins H, Camm AJ, Ellinor PT, Gollob M, Hamilton R, Hershberger RE, Judge DP, Le Marec H, McKenna WJ, Schulze-Bahr E, Semsarian C, Towbin JA, Watkins H, Wilde A, Wolpert C, Zipes DP. HRS/EHRA expert consensus statement on the state of genetic testing for the channelopathies and cardiomyopathies this document was developed as a partnership between the Heart Rhythm Society (HRS) and the European Heart Rhythm Association (EHRA). Heart Rhythm. 2011;8:1308–1339.
  13. Kong MH, Fonarow GC, Peterson ED, Curtis AB, Hernandez AF, Sanders GD, Thomas KL, Hayes DL, Al-Khatib SM. Systematic review of the incidence of sudden cardiac death in the United States. J Am Coll Cardiol. 2011;57:794–801.
  14. Lynge E, Sandegaard JL, Rebolj M. The Danish National Patient Register. Scand J Public Health. 2011;39 Suppl 7:30–33.
  15. Madsen M, Davidsen M, Rasmussen S, Abildstrom SZ, Osler M. The validity of the diagnosis of acute myocardial infarction in routine statistics: a comparison of mortality and hospital discharge data with the Danish MONICA registry. J Clin Epidemiol. 2003;56:124–130.
  16. Kümler T, Gislason GH, Kirk V, Bay M, Nielsen OW, Køber L, Torp-Pedersen C. Accuracy of a heart failure diagnosis in administrative registers. Eur J Heart Fail. 2008;10:658–660.
  17. Rix TA, Riahi S, Overvad K, Lundbye-Christensen S, Schmidt EB, Joensen AM. Validity of the diagnoses atrial fbrillation and atrial flutter in a Danish patient registry. Scand Cardiovasc J. 2012;46:149–153.
  18. Helweg-Larsen K. The Danish Register of Causes of Death. Scand J Public Health. 2011;39 Suppl 7:26–29.
  19. Suárez-Mier MP, Aguilera B, Mosquera RM, Sánchez-de-León MS. Pathology of sudden death during recreational sports in Spain. Forensic Sci Int. 2013;226:188–196.
  20. Fragkouli K, Vougiouklakis T. Sudden cardiac death: an 11-year postmortem analysis in the region of Epirus, Greece. Pathol Res Pract. 2010;206:690–694.
  21. Oliva A, Brugada R, D’Aloja E, Boschi I, Partemi S, Brugada J, Pascali VL. State of the art in forensic investigation of sudden cardiac death. Am J Forensic Med Pathol. 2011;32:1–16.
  22. Eckart RE, Shry EA, Burke AP, McNear JA, Appel DA, Castillo-Rojas LM, Avedissian L, Pearse LA, Potter RN, Tremaine L, Gentlesk PJ, Huffer L, Reich SS, Stevenson WG; Department of Defense Cardiovascular Death Registry Group. Sudden death in young adults: an autopsy-based series of a population undergoing active surveillance. J Am Coll Cardiol. 2011;58:1254–1261.
  23. Fabre A, Sheppard MN. Sudden adult death syndrome and other non-ischaemic causes of sudden cardiac death. Heart. 2006;92:316–320.
  24. Becker LB, Han BH, Meyer PM, Wright FA, Rhodes KV, Smith DW, Barrett J. Racial differences in the incidence of cardiac arrest and subsequent survival. The CPR Chicago Project. N Engl J Med. 1993;329:600–606.
  25. Papadakis M, Sharma S, Cox S, Sheppard MN, Panoulas VF, Behr ER. The magnitude of sudden cardiac death in the young: a death certificate-based review in England and Wales. Europace. 2009;11:1353–1358.
  26. Vaartjes I, Hendrix A, Hertogh EM, Grobbee DE, Doevendans PA, Mosterd A, Bots ML. Sudden death in persons younger than 40 years of age: incidence and causes. Eur J Cardiovasc Prev Rehabil. 2009;16:592–596.
  27. Meyer L, Stubbs B, Fahrenbruch C, Maeda C, Harmon K, Eisenberg M, Drezner J. Incidence, causes, and survival trends from cardiovascular-related sudden cardiac arrest in children and young adults 0 to 35 years of age: a 30-year review. Circulation. 2012;126:1363–1372.
  28. Chugh SS, Kelly KL, Titus JL. Sudden cardiac death with apparently normal heart. Circulation. 2000;102:649–654.
  29. Puranik R, Chow CK, Duflou JA, Kilborn MJ, McGuire MA. Sudden death in the young. Heart Rhythm. 2005;2:1277–1282.
  30. Corrado D, Basso C, Rizzoli G, Schiavon M, Thiene G. Does sports activity enhance the risk of sudden death in adolescents and young adults? J Am Coll Cardiol. 2003;42:1959–1963.
  31. Dansk Cardiologisk Selskab. Holdningspapirer [Internet]. [Cited 2013 June 12]. Available from: http://www.cardio.dk/rapporter/holdningspapir-menu

Переклад з англійської мови. Оригінал: Risgaard B,
Winkel BG, Jabbari R, Behr ER, Ingemann-Hansen O,
Thomsen JL, Ottesen GL, Gislason GH, Bundgaard H,
Haunsø S, Holst AG, Tfelt-Hansen J. Burden of
sudden cardiac death in persons aged 1 to 49 years:
nationwide study in Denmark. Circ
Arrhythm Electrophysiol. 2014;7:205–211.


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2018. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur