Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

УДК 614.2:617.7–001.4:355.72

 

Стрельников М. О.


Інформація про автора:
Національний комітет Товариства Червоного Хреста України, м. Київ, Україна


Резюме. Починаючи з 2013 року, в Україні з прийняттям Закону «Про екстрену медичну допомогу» розпочався етап розбудови сучасної європейської системи екстреної медичної допомоги. Шлях реформування завжди багатогранний, він потребує оцінювання вжитих заходів, іноді значної корекції попередніх планів або кроків.

Нові підходи до структурної організації та джерел фінансування, на жаль, не позбавили систему екстреної медичної допомоги старих проблем. Зокрема, болючими аспектами діяльності завжди були й лишаються недосконалі принципи фінансування, несвоєчасне та не в повному обсязі надходження коштів і, як наслідок, неможливість створення зацікавленого конкурентного середовища для співробітників системи екстреної медичної допомоги. Звідси і плинність кадрів, і небажання молоді працювати в екстреній медицині.

Ключові слова: система надання екстреної медичної допомоги, Національна організація порятунку в Ізраїлі, система МDА, бригади МDА, волонтери МDА, платіжна вимога, лікарняна каса.


ВСТУП

Статтею 3 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» визначено, що на території України кожен громадянин України та будьяка інша особа мають право на безоплатну, доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу.

У статті 6 згаданого Закону визначено, що Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації:

– забезпечують фінансування видатків, спрямованих на організацію та функціонування системи екстреної медичної допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, забезпечення її необхідними матеріально-технічними ресурсами;

– забезпечують систему екстреної медичної допомоги матеріально-технічними ресурсами, необхідними для її функціонування та своєчасного і якісного надання екстреної медичної допомоги.

 

Статтею 90 Бюджетного Кодексу України визначається, що видатки щодо функціонування центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги беруть з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Як людина, яка брала участь у розробці зазначеного законодавчого акта та внесенні всіх необхідних змін до бюджетної політики держави, скажу, що принципи забезпечення діяльності системи екстреної медичної допомоги можуть бути стовідсотково ефективними за умови їх виконання з боку держави та місцевого самоврядування. На жаль, ситуація щодо недофінансування медицини в цілому та екстреної медицини зокрема набуває хронічної ознаки, що є характерним для сучасної української медичної історії.

Слід зазначити, що обсяги фінансування екстреної медичної допомоги на відміну від інших галузей у зв’язку з її пріоритетністю є набагато більшими (у межах 70–80 %), але недостатніми. Політика субвенцій з державного бюджету, з одного боку, утримує «на плаву» персонал екстреної медичної допомоги (ЕМД), з іншого – уже простежуються тенденції «економії державних коштів» за рахунок уведення «меншої кількості затратних спеціалістів». Проблема в тому, що ніхто не рахував собівартість уведення парамедиків та інших субмедичних фахівців у межах держави за відсутності нормативної бази, навчальних програм і досвіду співпраці. Найгірше, що ніхто не рахував «людської ціни» впровадження зазначених змін у перехідні періоди, пов’язані з ненаданням, невчасним наданням або неповним наданням необхідної медичної допомоги.

 

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Ця стаття має на меті проаналізувати чинну нормативно-правову базу, організацію надання екстреної медичної допомоги в Україні з метою порівняння з аналогічними світовими зразками, які довели свою ефективність. Зокрема, увагу привертають чинні порядки фінансування зазначених систем і наявність прозорих видів розрахунку за надані громадянам медичні послуги.

 

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріалом для зазначеного дослідження є чинна законодавча та нормативна база організації надання ЕМД. Разом із тим вивченню, опануванню й можливому впровадженню підлягає найкращий практичний досвід країн щодо ефективної організації зв’язку пацієнт – медицина – держава.

 

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Завдяки Закону України «Про екстрену медичну допомогу» вдалося певною мірою налагодити вертикальну структуру системи на рівні адміністративно-територіальних одиниць і принципи її взаємодії з різними гілками медицини. Водночас політика «перекидання на швидку медичну допомогу» не властивих їй функцій залишається, оскільки інші медичні гілки працюють за старими принципами.

Так, заклади первинної медико-санітарної допомоги, які, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. № 1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», мають забезпечити виконання викликів, що належать до категорії неекстрених, не завжди (а інколи й зовсім) не виконують покладені на них обов’язки, мотивуючи відсутністю транспорту, кадрів, бажання або недосконалістю нормативної бази.

Така ситуація виникає в разі незастосування індикаторів оцінювання роботи сімейного лікаря, для якого позапланові візити бригади ЕМД є негативним чинником і який має нести відповідні фінансові витрати, пов’язані з неповним виконанням своїх обов’язків. Така практика, наприклад, притаманна системі первинної медико-санітарної допомоги Республіки Молдова.

У світовій медичній практиці, зокрема екстреній, відома велика кількість ефективних принципів взаємодії різних гілок охорони здоров’я з бюджетними й іншими фінансовими інституціями. Однак у цій статті поставлено завдання проаналізувати один з найефективніших принципів організації зв’язку пацієнт – медицина – держава, який притаманний системі надання екстреної медичної допомоги Ізраїлю – Magen David Adom (МDА – щит Давида).

Magen David Adom – Національна організація порятунку в Ізраїлі, визнана законами Ізраїлю з моменту створення держави. З 2006 року є повноправним членом Міжнародної організації Червоного Хреста.

Система МDА є ексклюзивною організацією у світі, в якій поєднано оперативний центр з бригадами ЕМД та волонтерами МDА, розташованими на всій території держави. В ізраїльських законодавчих актах чітко визначено, що розрахунки за послуги ЕМД здійснюються за принципами страхового відшкодування залежно від обсягу виконаної роботи та обґрунтованості виклику.

Виплата коштів за виконану бригадами МDА роботу, відповідно до покладених на них обов’язків, здійснюється безпосередньо лікарняними касами. Виплата відбувається згідно з платіжною вимогою, яку передає пацієнтові персонал бригади МDА, поданої на відшкодування до лікарняної каси протягом 30-денного терміну з дня виклику екстреної допомоги.

Для реалізації права громадянина на отримання необхідної екстреної медичної допомоги особа, котра отримала таку допомогу (або її довірена особа), звертається до лікарняної каси, в якій вона застрахована, з метою подачі платіжної вимоги, отриманої від персоналу бригади. Лікарняна каса, своєю чергою, здійснює виплату суми безпосередньо службі швидкої медичної допомоги МDА відповідно до правил виплат, визначених законодавством Ізраїлю.

Згідно зі встановленими правилами, для того щоб платіжна вимога не втратила своєї чинності, особа, яка отримала таку допомогу (або її довірена особа), має подати вимогу до лікарняної каси протягом 30 днів із моменту виклику ЕМД.

Не в усіх лікарняних касах умови страхування є однаковими, іноді застрахованій особі надаються додаткові пільги, тому разом із поданням платіжної вимоги рекомендовано з’ясувати питання щодо пільг або бонусів.

До базового переліку послуг швидкої медичної допомоги лікарняних кас Ізраїлю належать:
– послуги лінійної бригади ЕМД з подальшою госпіталізацією – передбачена повна грошова компенсація. Виплата здійснюється лікарняною касою безпосередньо службі ЕМД за поданням до каси платіжної вимоги протягом 30 днів із моменту виклику ЕМД;
– послуги реанімаційної бригади ЕМД з подальшою госпіталізацією – передбачена повна грошова компенсація. Виплата здійснюється лікарняною касою безпосередньо службі ЕМД за поданням до каси платіжної вимоги протягом 30 днів із моменту виклику ЕМД;
– послуги реанімаційної бригади ЕМД без подальшої госпіталізації – виплата здійснюється лікарняною касою безпосередньо службі ЕМД за поданням до каси платіжної вимоги протягом 30 днів із моменту виклику ЕМД, але після сплати половини суми клієнтом;
– послуги лінійної бригади ЕМД без подальшої госпіталізації – сплачуються клієнтом, при цьому рекомендовано з’ясувати питання щодо наявності пільг або бонусів;
– для потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (не пов’язаних з роботою) – послуги доставлення лінійною чи реанімаційною бригадою з подальшою госпіталізацією. Виплата здійснюється лікарняною касою безпосередньо службі ЕМД за поданням до каси платіжної вимоги протягом 30 днів із моменту виклику ЕМД. Передбачена повна грошова компенсація. У разі доставлення лінійною бригадою без подальшої госпіталізації обов’язок сплати коштів лягає на страхову компанію. Пацієнт повинен сплатити суму послуг, а потім з квитанцією про сплату звернутися в страхову компанію;
– послуги військовослужбовцям резервної армії та військових формувань резервістів – необхідно подати платіжну вимогу в клініку військового підрозділу;
– транспортування та медична допомога постраждалим під час промислових аварій – вимога невідкладного звернення до Інституту національного страхування («Бітуах леумі») з метою подання заяви про промислову аварію. У разі відмови Інституту національного страхування щодо визнання випадку промисловою аварією, послуга сплачується клієнтом у повному обсязі;
– транспортування породіллі до найближчого пологового відділення – за умови пологів протягом 72 годин із моменту виклику ЕМД сплата послуг здійснюється Інститутом національного страхування. В усіх інших випадках платіжна вимога спрямовується на адресу породіллі;
– транспортування та супровідне медичне забезпечення для постраждалих унаслідок ворожих актів/терактів – вимога невідкладного звернення до Інституту національного страхування («Бітуах леумі») з метою врегулювання питань сплати послуг.

Вимоги щодо умов оплати послуг служби ЕМД МDА постійно розміщує на своєму офіційному сайті.

 

ВИСНОВКИ

Беручи до уваги наведений досвід альтернативних принципів фінансування екстреної медичної допомоги, ми можемо дійти таких висновків:

1. Гарантування надання своєчасної та «безоплатної» екстреної медичної допомоги громадянину можна досягти, застосовуючи різні методи організації фінансового забезпечення.

2. Запропонована МDА система розрахунку за надані послуги позбавляє необхідності створювати відомчі медичні сили, які здебільшого дублюють одна одну.

3. Громадські організації завдяки своїй гнучкості у фінансових та організаційних питаннях можуть взяти на себе певний державний тягар щодо конституційних обов’язків перед своїми громадянами.

4. При плануванні діяльності складових системи страхової медицини слід враховувати альтернативні джерела надання своєчасної медичної допомоги, побудовані на залученні волонтерів і громадських активістів, які мають необхідну підготовку та відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам.



Strelnykov МО

Author information
Candidate of Medical Science, Master of Public Administration, Head of Department of emergency response National Committee of the Ukrainian Red Cross Society, Kyiv, Ukraine

Alternative model of emergency medical care organisation and payment procedure for provided services

SUMMARY. Starting in 2013 in Ukraine, with the adoption of Ukraine Law “On Emergency Medical Aid”, the development stage of a modern, European emergency medical aid system began. The reform path is always multi-faceted, which requires an assessment of the measures taken, sometimes significant correction of previous plans or steps.

New approaches to structural organization and funding sources, unfortunately, did not relieve the emergency medical care system old problems. In particular, the ill-fated financing principles have always been and remain painful, the timely and not complete revenues and, consequently, the impossibility of creating an interested competitive environment for emergency medical care staff. Hence the staff turnover and young people reluctance to work in emergency medicine.

KEYWORDS: emergency medical care system, Israel national rescue organization, MDA system, MDA team, MDA volunteers, payment requirement, hospital cash register.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Про екстрену медичну допомогу : Закон України від 05.07.2012 р. № 5081-VI. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/5081-17/
  2. «Мада» Израиль [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.mdais.org
  3. Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги на засадах доказової медицини : Наказ МОЗ України від 23.11.2011 р. № 816 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: old.moz.gov.ua/ua/print/dn_20111123_816.html
  4. Гельман З. Медицинская служба ВС Израиля [Электронный ресурс] / З. Гельман // Независимое военное обозрение. – 2013. – № 16 (757).
  5. Медицина невідкладних станів: Екстрена (швидка) медична допомога : підручник для мед. ВНЗ ІV р.а. Затверджено МОН / [І. С. Зозуля, В. І. Боброва, Г. Г. Рощін та ін.]; за ред. І. С. Зозулі. – [3-тє вид., перероб. і доп.]. – К., 2017. – 960 с., тв. пал., (ст. 3 пр.).

REFERENCES

  1. About the emergency medical care Law of 2012, Pub. No. 5081-VI, Ukr. Available from: zakon.rada. gov.ua/go/5081-17/ (in Ukrainian).
  2. mdais.org [Internet]. Tel Aviv: Magen David Adom in Israel; c2018. MDA Israel. Available from: https:// www.mdais.org/en/about/mda-israel
  3. On approval and implementation of medical-technological documents on standardization of medical care on the basis of evidence-based medicine Order of Ministry of Health of Ukraine of 2011, Pub. No. 816, Ukr. Available from: old.moz.gov.ua/ua/print/dn_20111123_816.html (in Ukrainian).
  4. Gelman Z. Medical Service of the Armed Forces of Israel. Nezavismoe voennoe obozrenie. 2013 May 13. (in Russian).
  5. Zozulia ІS, Bobrova VІ, Roschyn GG, et al. [Emergency medicine: Emergency (emergency) care]. 3d ed. Zozulia ІS, editor. Kyiv; 2017. (in Ukrainian).

Стаття надійшла в редакцію 13.03.2018 р.


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2018. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur