Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

УДК 616.5(083)

 

Літус О. І.


Інформація про автора:
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна


Резюме. Окремі групи захворювань у дерматології належать до невідкладних станів. При деяких із них шкіра є основним ураженим органом (наприклад, вульгарна пухирчатка), в інших випадках шкірні ураження – це важлива діагностична ознака основного захворювання (наприклад, менінгококцемії). Швидке розпізнавання та визначення діагнозу дуже важливі, оскільки такі стани в гострий період часто закінчуються летальним результатом.

Ключові слова: невідкладні стани, дерматологія, швидка медична допомога, діагностика.


Серед лікарів усіх спеціальностей та пацієнтів побутує думка, що захворювання шкіри мають, як правило, хронічний доброякісний перебіг. Роль шкіри як органа, який виконує безліч важливих функцій, значно впливає на здоров’я та якість життя людини, що нерідко недооцінюється лікарями й самими пацієнтами.

У більшості випадків шкірний висип характеризується відносно доброякісним перебігом, але в разі нераціональної терапії, самолікування хворих, під час впливу зовнішніх факторів виникає ускладнення, яке супроводжується вираженими симптомами інтоксикації, інтенсивним свербежем і лущенням [1].

 

Шкірні висипи не тільки мають інформативний діагностичний характер, а й вказують на тяжкість перебігу патологічного процесу, який у гострий період може закінчитися летально. У разі розвитку некротизуючих інфекцій м’яких тканин, менінгококцемії або синдрому стафілококової обпеченої шкіри для правильного встановлення діагнозу, своєчасного направлення хворого в спеціалізований медичний заклад і для надання адекватного лікування в дерматолога можуть залишатися лише лічені години [2]. У таких ситуаціях дуже важливо для лікаря-дерматолога бути висококваліфікованим клініцистом.

У багатьох університетських клініках Франції, Німеччини відкриті спеціалізовані відділення для лікування дерматозів, що загрожують життю пацієнтів [3]. Окремі групи захворювань у дерматології належать до невідкладних станів. При деяких із них шкіра є основним ураженим органом (наприклад, вульгарна пухирчатка), в інших випадках шкірні ураження – це важлива діагностична ознака основного захворювання (наприклад, менінгококцемії) [4, 5]. За умови раннього встановлення діагнозу ці захворювання підлягають успішній терапії та прогнозу.

 

Основні групи невідкладних дерматологічних станів

1. Невідкладні стани при гострих шкірних синдромах, що загрожують життю: анафілактичний шок, гострі токсикодермії, токсичні аутоімунні реакції (синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, або синдром Лайєлла).

2. Невідкладні стани при аутоімунній патології шкіри: пухирчатка, червоний вовчак, дерматоміозит, поліморфний дермальний ангіїт, ювенільний ревматоїдний артрит.

3. Невідкладні стани при гострозапальних дерматозах: первинні, вторинні, ідіопатичні еритродермії, іхтіоз, атопічний дерматит, гострий генералізований пустульозний псоріаз, гостра кропив’янка, хвороба Кавасакі, синдром Світа.

4. Невідкладні стани при інфекційних дерматозах: епідемічна пухирчатка новонароджених, гангренозна піодермія, герпетиформна екзема Капоші, герпес новонароджених, дисемінована гонококова інфекція, бореліоз (хвороба Лайма).

5. Шкірні прояви гематологічних захворювань (гематодермія, гістіоцитоз, ДВЗ-синдром), післятрансплантаційна патологія шкіри, васкуліти (тромбоцитопенічна пурпура, кріоглобулінемія).

6. Інфекційні захворювання, спричинені паразитами: трихінельоз, цистицеркоз, Норвезька короста.

7. Хворобливі стани, зумовлені зовнішнім впливом: тепловий удар, ураження електричним струмом, наслідки насильства над дітьми.

 

Невідкладні стани при гострих шкірних синдромах

Токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) і синдром Стівенса – Джонсона (ССД) нерідко плутають, частково у зв’язку з тим, що багато клініцистів використовують ці два терміни в протилежному значенні. Оскільки обидва захворювання значно відрізняються за прогнозом і тактикою лікування, необхідно їх чітко диференціювати (таблиця 1). Захворювання зазвичай розпізнають за клінічними проявами, його перебігом [4].

Взаємозв’язок між ТЕН і ССД – надзвичайно спірна проблема в дерматології. За даними низки досліджень in vitro патогенетичних механізмів, це різні захворювання, однак деякі авторитетні вчені розцінюють ТЕН як більш тяжку форму ССД. Також прийнято вважати, що ССД – тяжчий варіант багатоформної еритеми.

 

Таблиця 1. Клініко-патологічні відмінності ТЕН і ССД

 Критерій  ТЕН  ССД
 Максимальні прояви  1–3 дні  7–15 днів
 Суб’єктивні відчуття  Сильний біль шкіри  Мінімальні
 Ураження слизових оболонок  Помірне  Виражене
 Характер ураження  Дифузна еритема, десквамація  Анулярні, мішенеподібні ураження шкіри
 Прогноз  Несприятливий  Сприятливий

 

Пацієнтів з ТЕН необхідно лікувати як опікових хворих із застосуванням підтримувальної терапії, спрямованої на відновлення рідинного балансу, профілактику інфекцій і запобігання респіраторного дистрес-синдрому дорослих. Є дані досліджень in vitro, які свідчать, що це захворювання виникає як наслідок прямої токсичної дії на клітини шкіри ліків або їх метаболітів. В окремих повідомленнях вказується, що системне вживання кортикостероїдів дійсно здатне завдати шкоди пацієнтам із ТЕН [4].

Синдром Стівенса – Джонсона імунологічно опосередкований і позитивно реагує на системну терапію кортикостероїдами. У пацієнтів з тяжкими проявами, особливо із залученням у процес слизової оболонки порожнини рота (що заважає хворому їсти й пити), ефективне пробне системне лікування кортикостероїдами [5].

 

Невідкладні стани при гострозапальних дерматозах

Псоріатична еритродермія може поширюватися по всьому шкірному покриву. При цьому переважають гостро виражені запальні реакції. Шкіра стає яскраво-червоного кольору з бурим відтінком, набрякла, інфільтрована і гаряча на дотик. Лущення – пластинчасте. Характерні ознаки псоріазу зникають або мають не яскраво виражений характер. Пацієнт скаржиться на свербіж, печіння, хворобливі відчуття й «утягнутість» шкіри під час рухів. У початковій стадії захворювання відзначаються виражені симптоми інтоксикації у вигляді ознобу, гіпертермії (температура тіла підвищується до 38–39 ºС), загальної слабкості, головного та м’язового болю, диспепсичних розладів [4].

Генералізований пустульозний псоріаз Цумбуша найчастіше виникає у хворих з ексудативним або еритродермічним псоріазом. Характерна раптова поява поширених, але дискретних, гарячих на дотик еритем, які супроводжуються печінням, на яких з’являються невеликі везикули, що швидко трансформуються в стерильні пустули. Місцями пустули зливаються в більші вогнища («озера»). Уражаються будь-які ділянки шкіри, включаючи обличчя й волосяну частину голови, може розвинутися еритродермія. Протягом декількох місяців захворювання має рецидивуючий характер. Перебіг захворювання супроводжується загальними реакціями (лихоманкою, ознобом, загальною слабкістю) [3].

При еритродермічній формі грибоподібного мікозу хворі скаржаться на сильний свербіж, виснажливу лихоманку, відчуття печіння шкіри і загальну слабкість. Еритема має запальний характер, спостерігається рясне великопластинчасте лущення, лусочки зазвичай тонкі, білого кольору. При хронічній формі поряд з еритемою повільно розвивається інфільтрація шкіри. З плином часу виникають вогнища гіперпігментації шкіри. У перші тижні розвитку захворювання з’являється виражена лімфаденопатія, яка має стійкий характер і зберігається тривалий час, навіть після розрішення еритродермії. На тлі розвитку еритродермічного процесу на шкірі можуть виникати розсіяні папульозні елементи, інфільтративно-бляшкові вогнища. У разі тривалого перебігу процесу стійка гіперемія шкіри призводить до підвищеної тепловіддачі шляхом випаровування, що може зумовити серцево-судинну недостатність, диспротеїнемії та набряки нижніх кінцівок. Навіть за умови правильної терапії часто розвиваються інтеркурентні захворювання, вторинні інфекції і може настати летальний результат [6].

 

Невідкладні стани при інфекційних дерматозах

Герпетиформна екзема Капоші розвивається внаслідок приєднання герпетичної інфекції до екзематозного процесу. Герпетиформна екзема перебігає тяжко. Захворювання починається різким підвищенням температури тіла до 38–39 ºС і вище з явищами тяжкої інтоксикації. На тлі еритеми й набряклості, з ділянками мокнуття й підсохлих серозно-гнійних кірок, з’являються множинні згруповані везикуло-пустули з центральним пупкоподібним западінням. Приєднання вірусної інфекції супроводжується посиленням набряклості, мокнуття у вогнищах екземи, з утворенням геморагічних кірок і ерозуванням. Поряд з ураженням шкіри спостерігають регіонарний лімфаденіт, кон’юнктивіт, стоматит, кератит [5]. У частини хворих розвиваються менінгеальні явища, шлунково-кишкові розлади, пневмонії, отити, множинні абсцеси із септичним станом. При розвитку герпетиформної екземи Капоші свербіж зникає, а також згасають прояви екземи, нейродерміту або себорейного дерматиту. Однак після ліквідації вірусної інфекції симптоми основного захворювання стають іще більш інтенсивними. Прогноз не завжди сприятливий. За даними літератури, летальність варіює від 0,8 до 2,8 % і навіть до 10–20 % [4].

 

Невідкладні стани, спричинені зовнішнім впливом

У пацієнтів, які постраждали від удару блискавки, на шкірі залишаються характерні прояви. На додаток до опікових ран на вході й виході блискавки на шкірі уражених ділянок у цих пацієнтів часто виявляється папоротеподібна еритема. Встановлення точного діагнозу дуже важливе, оскільки в пацієнта може бути виражене приховане ураження фасцій і м’язів. Необхідно оцінити розмір ураження та з метою прискорення одужання провести терапію проти аритмії, шоку, порушення рідинного й електролітного балансу, а також прихованих пошкоджень [7].

Таким чином, адекватна діагностика шкірних уражень і термінова медична допомога при екстрених станах у дерматології повинна бути дійсно безпомилковою та невідкладною, тому що в особливих випадках блискавично розвивається коматозний стан, який вимагає проведення в реанімаційному відділенні цілого комплексу невідкладних заходів. Ранній початок ефективних лікувальних заходів, їх ретельне проведення покращують прогноз кожного дерматозу.



Litus OI 

Author information
National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine

A modern view on emergency conditions in dermatology

RESUME. Certain diseases groups in dermatology are referred to the urgent conditions. In some of them, the skin is mainly affected (eg, pemphigus vulgaris), in other cases, skin lesions are the important diagnostic feature of the underlying disease (eg, meningokokktsemiya). Thus, problem revealing and successful diagnosing are extremely important, because in many cases acute conditions can be ended with exitus letalis.

KEYWORDS: emergency conditions, dermatology, emergency medical care, diagnostics.


 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Адаскеевич В. П. Неотложная дерматология : руководство для врачей / В. П. Адаскевич. – Минск : Триада-фарм, 2001. – 196 с.
  2. Суворов А. П. Неотложная помощь в дерматологии : учебное пособие / А. П. Суворов, А. И. Завьялов, В. С. Шукурьян. – Саратов : СГМУ, 2006. – 31 с.
  3. Фитцпатрик Д. Е. Секреты дерматологии / Д. Е. Фитцпатрик, Д. Л. Элинг. – Москва : Бином, Невский Диалект, 1999. – 512 с.
  4. Хилькевич Н. Д. Неотложные состояния в дерматовенерологии : учебная программа курса по дисциплине «Дерматовенерология» / Н. Д. Хилькевич, В. Г. Панкратов. – Минск : БГМУ, 2011. – 12 с.
  5. Davidovici B. B. Emergencies in Dermatology: Diagnosis, Classification and Therapy / B. B. Davidovici, R. Wolf // Expert Rev Dermatol. – 2007. – Vol. 2(5). – Р. 549–562.
  6. Life-Threatening Dermatoses and Emergencies in Dermatology / [editors, J. Revuz, J. C. Roujeau, F. Kerdel, L. Valeyrie-Allanore]. – Berlin, 2009. – 59 р.
  7. Ambulatory internal medicine education: use of an urgent care center / D. B. Wayne, S. B. Greenberg, V. N. Pavlik, [et al.] // South Med J. – 2003. – Vol. 96(9). – Р. 876–879.

REFERENCES

  1. Adaskeevich VP. [Emergency Dermatology]. Minsk; 2001. (in Russian).
  2. Suvorov AP, Zavyalov AI, Shukuryan VS. [Emergency Сare in Dermatology]. Saratov; 2006. (in Russian).
  3. Fitzpatrick JE, Elling JL. [Dermatology Secrets]. Moscow; 1999. (in Russian).
  4. Khilkevich ND, Pankratov VG. [Urgent conditions in dermatovenerology]. Minsk; 2011. (in Russian).
  5. Davidovici BB, Wolf R. Emergencies in Dermatology: Diagnosis, Classification and Therapy. Expert Rev Dermatol. 2007;2(5):549–62.
  6. Revuz J, Roujeau JC, Kerdel F, Valeyrie-Allanore L, editors. Life-Threatening Dermatoses and Emergencies in Dermatology. Berlin; 2009.
  7. Wayne DB, Greenberg SB, Pavlik VN, Helmer DA, Hyman DJ. Ambulatory internal medicine education: use of an urgent care center. South Med J. 2003;96(9):876–9.

Стаття надійшла в редакцію 25.12.2017 р.


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2018. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur