Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

УДК 614.8.013

 

Льовкін О. А.


Інформація про автора
Кафедра медицини катастроф, військової медицини, анестезіології та інтенсивної терапії, Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
Навчально-тренувальний відділ, КУ «Територіальне медичне об’єднання “Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя, Україна


Резюме. Актуальним залишається питання щодо підвищення рівня володіння практичними навичками під час надання екстреної медичної допомоги. Симуляційне навчання є найбільш прийнятним у цій ситуації.

Проведено аналіз ефективності симуляційного навчання в навчально-тренувальному класі. Ефективність навчання визначали за допомогою тестування, анкетування та залікового оцінювання практичних навичок на муляжах і манекенах. Як засвідчив аналіз навчання, студенти п’ятого та шостого курсів мають достатні теоретичні знання щодо алгоритму базової серцево-легеневої реанімації (82,2 ± 2,4 та 89,2 ± 3,8 % відповідно), основних медикаментів для розширеної серцево-легеневої реанімації (78,6 ± 2,4 та 85,7 ± 2,4 % відповідно), вміння якісно проводити компресійні стиснення грудної клітки (88,2 ± 1,2 та 89,4 ± 1,8 % відповідно). Однак студенти п’ятого курсу мали низький рівень володіння практичними навичками з відновлення прохідності дихальних шляхів (32,8 ± 2,2 %), роботи з автоматичним зовнішнім (18,5 ± 2,0 %) або професійним (16,3 ± 2,0 %) дефібриляторами, катетеризації периферійної вени або встановлення внутрішньокісткового доступу (17,3 ± 2,0 %). Симуляційне навчання дає змогу студентам опанувати означеними практичними навичками в достатньому обсязі.

Ключові слова: симуляційне навчання, екстрена медична допомога.


ВСТУП

Актуальним залишається питання щодо підвищення рівня володіння практичними навичками під час надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) [1, 2, 3]. Симуляційне навчання (СН) є найбільш прийнятним у цій ситуації. Головні ознаки симуляційного навчання – можливість використання муляжів, манекенів для повноти та реалістичності моделювання об’єкта; відпрацювання конкретних практичних навичок за чітким алгоритмом дії із застосуванням сучасної апаратури та без завдання шкоди здоров’ю людини; відпрацювання командної роботи в імітованій конкретній ситуації [1, 3–5].

 

МЕТА РОБОТИ

Оцінити ефективність симуляційного навчання, яке проводять у навчально-тренувальних класах, під час опанування студентами старших курсів практичними навичками з екстреної медичної допомоги.

 

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Було проведено аналіз ефективності СН студентів п’ятого та шостого курсів на кафедрі медицини катастроф, військової медицини, анестезіології та інтенсивної терапії Запорізького державного медичного університету (ЗДМУ) за 2015–2017 навчальний рік. Ефективність СН оцінювали шляхом тестування (початкового та заключного), залікового оцінювання практичних навичок на муляжах і манекенах та анкетування. Статистичний аналіз даних передбачав застосування методів описової статистики. Середні вибіркові значення кількісних ознак наведено в тексті у вигляді М ± m, де М – середнє вибіркове, m – помилка середнього. Перевірку даних на відповідність нормальному закону розподілу проводили за допомогою критерію Колмогорова – Смирнова. Якщо розподіл відповідав нормальному закону, для визначення достовірності відмінностей між вибірками використовували параметричний t-критерій Стьюдента для залежних (пов’язаних) або незалежних вибірок. В іншому випадку застосовували непараметричний критерій Вілкоксона (для залежних вибірок) або Манна – Уїтні (для незалежних вибірок). У всіх процедурах статистичного аналізу критичний рівень значущості «р» вважали рівним 0,05. Обробку даних проводили з використанням пакета прикладних програм Statistica 6.0.

 

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Співробітниками кафедри медицини катастроф, військової медицини, анестезіології та інтенсивної терапії ЗДМУ з метою впровадження СН для студентів старших курсів створено навчально-тренувальний клас. Навчання проводили згідно з робочою програмою «Екстрена та невідкладна медична допомога» для підготовки спеціаліста напряму «Медицина» за фахом «Лікувальна справа», «Педіатрія». Для втілення мети робочої програми в навчально-тренувальному класі є таке оснащення:

1. Манекени та муляжі: манекен для реанімації Simon® S311 у повний зріст; манекени підлітка та немовляти для проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР; Laerdal); манекен чоловіка для відпрацювання практичних навичок з надання невідкладної допомоги при травмі Crash Kelly™ (Laerdal); манекен для відпрацювання практичних навичок з відновлення прохідності дихальних шляхів Laerdal airway management Trainer та Deluxe difficult airway Trainer (Laerdal); муляж чоловічої руки з венозною сіткою; муляж рани.

2. Додаткове оснащення: автоматичний зовнішній дефібрилятор AED Pro; дефібрилятор-монітор; набір повітроводів для відновлення та підтримки прохідності дихальних шляхів (назо- й орофарингеальні повітроводи, ларингеальні маски, ларингеальні трубки, і-gel, інтубаційний набір); Rescue Pack для респіраторної підтримки (лицьова маска, мішок Ambu тощо); набір для транспортної іммобілізації (дошка транспортувальна довга, ноші, КЕД-система, шийній комір); джгути та турнікети, перев’язувальний матеріал.

3. Технічне оснащення: LCD-монітор, ноутбук з доступом до мережі Інтернет.

Кожна тема заняття модуля робочої програми «Екстрена та невідкладна медична допомога» складається з таких етапів навчання:

1) початкове тестування;

2) брифінг (презентація, відеоматеріал на LCD-моніторі);

3) навчання роботі на муляжах, манекенах за певною темою;

4) робота в команді за різними сценаріями з надання ЕМД;

5) дебрифінг (детальний аналіз роботи групи згідно з єдиним алгоритмом дій);

6) заключне тестування й анкетування.

Так, під час практичних занять за темою «Серцево-легенева реанімація» студенти отримують теоретичні знання з питань термінальних станів, вивчають алгоритми первинного огляду хворого в критичному стані та проведення СЛР рівнів Basic Life Support (BLS) та Advanced life support (ALS) (згідно з рекомендаціями European Resuscitation Council, 2015).

Студенти оволодівають практичними навичками з:

1) відновлення прохідності дихальних шляхів різними повітроводами;

2) якісної компресії грудної клітки;

3) контролю ритму та глибини серцевих скорочень;

4) контролю співвідношення компресії грудної клітки з вентиляцією легень за допомогою комплекту Omni™ Code Blue – манекену для СЛР Simon® S311;

5) внутрішньовенного та внутрішньокісткового введення медикаментів;

6) роботи з автоматичним зовнішнім і професійним дефібриляторами (рисунок 1).

 

n27s8 fig1

 Рисунок 1. Оволодівання навичками з відновлення прохідності дихальних шляхів

 

 Під час СН у навчально-тренувальному класі за різними сценаріями під час проведення СЛР рівнів BLS та ALS студенти навчаються: чіткому розподілу обов’язків у команді; взаєморозумінню при зміні членів бригади кожні 2–3 хвилини; ергономічному взаєморозташуванню рятівників; вмінню використовувати свідків як потенційних помічників; вирішувати питання спроможності бути лідером та іншим практичним навичкам, якими можна оволодіти тільки за умови реальної роботи під час симуляційного тренінгу (рисунок 2).

n27s8 fig2

 Рисунок 2. Проведення заняття за сценарієм СЛР рівня Advanced life support

 

 На практичних заняттях за темою «Надання ЕМД при політравмі» студенти отримують теоретичні знання з питань класифікації та патогенезу різних видів шоку; вивчають алгоритми первинного огляду постраждалих, тимчасової зупинки зовнішньої кровотечі, надання ЕМД при політравмі, знеболювання пацієнтів із застосуванням методик регіонарної анестезії, сучасних способів транспортної іммобілізації постраждалих, проведення первинного медичного сортування за системою START (Simple triage and rapid treatment, просте медичне сортування та швидке надання допомоги) (рисунок 3).

n27s8 fig3

 Рисунок 3. Відпрацювання алгоритму транспортної іммобілізації постраждалих

 

Нами було проведено оцінювання «виживаності» знання і практичних навичок у студентів шостого курсу. У таблиці 1 наведені дані щодо «виживаності» знання і практичних навичок у студентів через рік після проведення модуля з використанням СН. На практичних заняттях за темою «Надання ЕМД при політравмі» студенти отримують теоретичні знання з питань класифікації та патогенезу різних видів шоку; вивчають алгоритми первинного огляду постраждалих, тимчасової зупинки зовнішньої кровотечі, надання ЕМД при політравмі, знеболювання пацієнтів із застосуванням методик регіонарної анестезії, сучасних способів транспортної іммобілізації постраждалих, проведення первинного медичного сортування за системою START (Simple triage and rapid treatment, просте медичне сортування та швидке надання допомоги) (рисунок 3).

Дані таблиці 1 свідчать, що студенти п’ятого та шостого курсів ЗДМУ мали достатні теоретичні знання з алгоритму базової СЛР (82,2 ± 2,4 та 89,2 ± 3,8 % відповідно); знання основних медикаментів, які використовують під час розширеної СЛР (78,6 ± 2,4 та 85,7 ± 2,4 % відповідно). Студенти п’ятого та шостого курсів ЗДМУ також на достатньому рівні володіли практичними навичками з проведення якісних компресійних стиснень грудної клітки (88,2 ± 1,2 та 89,4 ± 1,8 % відповідно). Однак студенти п’ятого курсу недостатньо володіли практичними навичками з відновлення прохідності дихальних шляхів за допомогою ларингеальної маски, ларингеальної трубки, і-gel, інтубації трахеї, конікотомії (32,8 ± 2,2 %); роботи з автоматичним зовнішнім (18,5 ± 2,0 %) або професійним (16,3 ± 2,0 %) дефібриляторами; катетеризації периферійної вени або встановлення внутрішньокісткового доступу (17,3 ± 2,0 %). На нашу думку, це пов’язано з різким зниженням можливості у студентів старших курсів опановувати практичні навички в операційних та відділеннях інтенсивної терапії. Курс СН дав змогу студентам п’ятого курсу підвищити рівень оволодіння практичними навичками та закріпити теоретичний матеріал цього модуля.

n27s8 fig5

Також студенти мають змогу вдосконалювати свої практичні та теоретичні знання з надання ЕМД у наукових гуртках і брати участь у змаганнях з надання ЕМД (рисунок 4). Проведення чемпіонатів з надання ЕМД як форма СН використовується нами з 2014 року. У 2016 році команда студентів ЗДМУ здобула перше місце в Запорізькому обласному чемпіонаті серед бригад ЕМД.

n27s8 fig4

 Рисунок 4. Участь студентів у Запорізькому обласному чемпіонаті з надання ЕМД

 

ВИСНОВКИ

1. Студенти п’ятого та шостого курсів мали достатні теоретичні знання щодо алгоритму базової СЛР (82,2 ± 2,4 та 89,2 ± 3,8 % відповідно), основних медикаментів, які використовують під час розширеної СЛР (78,6 ± 2,4 та 85,7 ± 2,4 % відповідно), та на достатньому рівні володіли практичними навичками з компресійних стиснень грудної клітки (88,2 ± 1,2 та 89,4 ± 1,8 % відповідно).

2. Студенти п’ятого курсу недостатньо володіли практичними навичками з відновлення прохідності дихальних шляхів за допомогою ларингеальної маски, ларингеальної трубки, і-gel, інтубації трахеї, конікотомії (32,8 ± 2,2 %); роботи з автоматичним зовнішнім (18,5 ± 2,0 %) або професійним (16,3 ± 2,0 %) дефібриляторами; катетеризації периферійної вени або встановлення внутрішньокісткового доступу (17,3 ± 2,0 %).

3. Симуляційне навчання дало змогу студентам п’ятого курсу підвищити рівень оволодіння практичними навичками з відновлення прохідності дихальних шляхів за допомогою ларингеальної маски, ларингеальної трубки, і-gel, інтубації трахеї, конікотомії (76,4 ± 2,2 %); роботи з автоматичним зовнішнім (79,8 ± 2,4 %) або професійним (68,8 ± 2,4 %) дефібриляторами; здійснення катетеризації периферійної вени або встановлення внутрішньокісткового доступу (62,8 ± 2,4 %) та закріпити теоретичний матеріал цього модуля.



Lyovkin OА

Author information
Department of Disaster Medicine, Military Medicine, Anaesthesiology and Intensive Care, Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Research and Training Department, Territorial Medical Association “Regional Center of Emergency Medical Care and Emergency Medicine of Department of Public Health of Zaporizhzhia”, Zaporizhzhia, Ukraine

The role of training classes in acquiring practical skills in the emergency medical care

ABSTRACT

INTRODUCTION. The level of practical skills in emergency medical care provision remains low. In this situation simulation training is the most appropriate measure with a possibility of manikins usage for complete and realistic object simulation; working out practical skills according to a clear action algorithm with the modern equipment usage and without causing harm to human health; working out teamwork in a simulated situation.

OBJECTIVE. The purpose of this work is to conduct an effectiveness analysis of emergency medical care simulation training for senior students at medical catastrophes department, military medicine, anaesthesiology and intensive care units on the base of Zaporizhzhia State Medical University.

MEASUREMENTS AND MAIN RESULTS. A retrospective effectiveness analysis was made on the simulation training for 5th and 6th-year students of medical catastrophes department, military medicine, anaesthesiology and intensive care unit on the base of Zaporizhzhia State Medical University during the 2015–2017 academic year. The training effectiveness was estimated through initial and final testing, practical skills сontrol on manikins, dummies and questionnaires. Moreover, a simulation class was created. The training was carried out in accordance with the work program with the use of additional equipment. The training included theoretical part and practical skills of critical patient primary examination, airway management, chest compression, intravenous and intraosseous drugs administration, automatic external and professional defibrillators usage, teamwork training, critical bleeding temporary stopping, modern methods of transport immobilization, sorting management. Theoretical and practical skills assessment of the fifth year students was taken a year later, during their course of distance learning.

СONCLUSIONS. 1. The study analysis showed that students of the fifth and sixth year have enough theoretical knowledge about the basic cardiopulmonary resuscitation algorithm (82.2 ± 2.4 and 89.2 ± 3.8 % respectively); essential drugs using knowledge during Advanced Life Support (78.6 ± 2.4 and 85.7 ± 2.4 % respectively); ability to perform chest compression (88.2 ± 1.2 and 89.4 ± 1.8 % respectively). 2. However, the study analysis also showed that the fifth and sixth year students have lower level of practical skills, such as airway management (32.8 ± 2.2 %); automatic external (18.5 ± 2.0 %) or professional (16.3 ± 2.0 %) defibrillators usage; peripheral vein or intraosseous access catheterization (17.3 ± 2.0 %). 3. Simulation training enables students to acquire practical skills on enough level to demonstrate theoretical and practical skills on final testing and surveys.

KEYWORDS: simulation training, emergency care, education.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Льовкін О. А. Аналіз навчання бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги проведенню серцево-легеневої реанімації з використанням симуляційних технологій / О. А. Льовкін, К. В. Серіков, С. Ю. Конаков // Екстрена медицина: від науки до практики. – 2014. – № 5–6. – С. 44–50.
  2. Принципы подготовки врачей-интернов разных специальностей по циклу «Неотложные состояния» / В. В. Ехалов, В. И. Слива, Д. М. Станин [и др.] // Медицина неотложных состояний. – 2011. – № 4. – С. 124–128.
  3. Марков Ю. І. Симуляційні технології відпрацювання практичних навиків серцево-легеневої реанімації в медицині невідкладних станів / Ю. І. Марков, В. В. Орел // Медицина неотложных состояний. – 2014. – № 7 (62). – С. 157–158.
  4. Бевз Г. В. Организация и эффективность симуляционного учебного процесса преподавания сердечно-легочной реанимации для студентов 5-го курса / Г. В. Бевз // Медицина неотложных состояний. – 2015. – № 7 (70). – С. 89–92.
  5. Використання симуляційних технологій для формування компетентності клінічних ординаторів і аспірантів у проведенні серцево-легеневої реанімації / О. І. Дацюк, О. Л. Очеретна, Г. В. Бевз [та ін.] // Медицина неотложных состояний. – 2017. – № 6 (85). – С. 65–69.

REFERENCES

  1. Lyovkin OA, Konakov SYu, Serikov KV, Malashenko KK. [Analysis training for emergency medical services crews of cardio-pulmonary resuscitation using simulation technology]. Ekstrena medytsyna: vid nauky do praktyky. 2014;5–6:44–50. (in Ukrainian).
  2. Yekhalov VV, Sliva VI, Stanin DM, Lyaschenko OV, Kligunenko YeN. [Principles of training of interns in different specialties on “emergencies” discipline]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy. 2011;4:124–8. (in Russian).
  3. Markov YuI, Orel VV. [Simulation technologies for working out practical skills of cardio-pulmonary resuscitation in medicine of urgent states]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy. 2014;7(62):157–8. (in Ukrainian).
  4. Bevz HV. [The organization and effectiveness of stimulation training of teaching cardiopulmonary resuscitation for fifth-year student]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy. 2015;7(70):89–92. (in Russian).
  5. Datsyuk AI, Ocheretna OL, Bevz HV, Datsyuk LV, Ozymyi VA. [Using simulation techniques to raise the level of cardiopulmonary resuscitation competence among clinical residents and post-graduate students]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy. 2017;6(85):65–9. (in Ukrainian).

Стаття надійшла в редакцію 15.12.2017 р.


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2018. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur