Реформування військово-медичної освіти України: теоретико-методологічне обґрунтування і практичне впровадження системи підготовки медичних фахівців для сил оборони та медицини катастроф

УДК 616–083.88+355.72 Бадюк М. І.1, Білий В. Я.1, Галушка А. М.1, Гудима А. А.2, Заруцький Я. Л.1, Лазоришинець В. В.3, Лурін І. А.1, Рощін Г. Г.3, Савицький В. Л.1, Усенко О. Ю.3 1Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна 2Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна 3Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна Резюме. У роботі вперше науково обґрунтовано та оптимізовано педагогічну систему підготовки медичних фахівців усіх рівнів для сил оборони та медицини катастроф з використанням ресурсного забезпечення галузевих і відомчих навчальних закладів зі створенням елементів єдиного соціально детермінованого україномовного освітнього простору України; обґрунтовано, розроблено та впроваджено принципово нову функціонально-організаційну модель національної системи військово-медичної освіти, сформовано структуру закладів для підготовки медичного персоналу Збройних сил України і медицини катастроф; обґрунтовано, розроблено та впроваджено освітньо-кваліфікаційні характеристики, психолого-педагогічні та дидактичні принципи, сформовано стандарти освіти, освітні й наукові програми для підготовки фахівців усіх рівнів, спеціальностей і спеціалізацій. Реалізація положень роботи сприяє розвитку педагогічної науки, позитивно впливає на суспільний прогрес та інтелектуальний розвиток, утверджує авторитет вітчизняної науки в галузі освіти загальнодержавного та міжнародного рівнів, дає можливість забезпечити сили оборони та медицину катастроф України медичним персоналом у сучасних умовах. Ключові слова: реформування військово-медичної освіти, система підготовки медичних фахівців, модель національної системи військово-медичної освіти.... Детальніше

Стан системи пероксидного окиснення ліпідів у тканинах нирки на фоні травми органів черевної порожнини та реперфузії кінцівок

УДК 616–001/–009.–616.1/9–616–008 Цимбалюк Г. Ю. ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна РЕЗЮМЕ Мета. Вивчити вплив реперфузії кінцівки на систему пероксидного окиснення ліпідів у тканині нирки в моделі травми органів черевної порожнини та гіповолемічного шоку. Матеріали та методи. Було проведено експеримент, в якому на 80 тваринах (білих щурах) вивчали вплив ішемії-реперфузії на функцію одного з органів-мішеней розвитку поліорганної недостатності, а саме нирок. Тварини були розподілені на групи дослідження: у першій групі моделювали ішемічно-реперфузійний синдром шляхом накладання джгутів на нижні кінцівки на термін 2 години; у другій групі моделювали травму органів черевної порожнини та гіповолемічний шок; у третій групі поєднували ішемічно-реперфузійні синдром і травму органів черевної порожнини з кровотечею. Контрольними точками дослідження були 1-а, 3-я та 7-а доби.Дані порівнювали з контрольною групою. У гомогенатах нирки визначали активність дієнових кон’югатів (ДК), трієнових кон’югатів (ТК) і вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти (ТБК-активні продукти ПОЛ), які належать до індикаторних показників інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ). Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів показав, що накладання кровоспинних джгутів терміном на 2 години викликає тривалу активацію системи ПОЛ у тканині нирки. Вищевказане підтверджує активність показників ДК, ТК і ТБК-активних продуктів ПОЛ через 7 діб після проведення експерименту. В експерименті також було виявлено, що за своєю динамікою активація системи ПОЛ, яку викликають ішемічно-реперфузійні зміни, схожа з такими при поєднаній травмі та кровотечі, особливо на ранніх етапах після травматичного періоду. Також було доведено, що реперфузійний синдром впливає на розвиток системних змін при поєднаній травмі, що ускладнена кровотечею, одним з індикатором яких є значна активація в системі ПОЛ. Таким чином, вивчення змін у тканині нирки показників ПОЛ і динаміка їх змін дають можливість дійти висновку щодо існування ризику розвитку поліорганної недостатності внаслідок впливу ішемічно-реперфузійного синдрому кінцівки. Ключові слова: пероксидне окиснення ліпідів, нирки, реперфузія, експеримент, травма.... Детальніше

Варіабельність серцевого ритму при різних варіантах знеболювання під час операцій ендопротезування кульшового суглоба

УДК 617.58–089.5–031.3 Коломаченко В. І. Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня, м. Харків, Україна РЕЗЮМЕ Актуальність. Кількість операцій ендопротезування кульшового суглоба має тенденцію до збільшення, а визначення варіабельності серцевого ритму (ВСР) – неінвазивна, проста й недорога методика моніторингу для оцінювання автономної дисфункції та її потенційних наслідків. Мета дослідження. Оцінити варіабельність серцевого ритму під час операції ендопротезування кульшового суглоба при різних варіантах знеболювання. Матеріал і методи дослідження. Дослідження 44 пацієнтів проводили у Харківській обласній клінічній травматологічній лікарні. Пацієнти були розподілені на чотири групи (n = 11 у кожній). Пацієнтам групи І виконували спінальну анестезію, групи ІІ – блокаду поперекового сплетення заднім доступом у комбінації з блокадою nervus ischiadicus, групи ІІІ – паравертебральну блокаду в поєднанні з каудальною блокадою, групи ІV – загальну анестезію. Інтраопераційно реєстрували показники загальної ВСР, а також показники спектрального аналізу. Результати дослідження. Загальна потужність спектра (TP) була зниженою в групі ІV порівняно з іншими зі статистично значущою різницею між нею та групами І і ІІІ (р = 0,003 та р = 0,031 відповідно). Співвідношення LF/HF в групах І, ІІ, ІІІ та IV становили 2,6; 4,8; 2,6; 1,9 відповідно. Статистично значуща різниця спостерігалася між групами ІІ та І, ІІІ, IV (значення р становило 0,025; 0,028; 0,015 відповідно). Значення нормалізованого високочастотного спектра (HFn) в групах І, ІІ, ІІІ та IV становили 32,5; 20,6; 34,8 та 40,2 % відповідно зі статистично значущою різницею між групами ІІ та І, ІІІ, IV (значення р = 0,041; 0,032; 0,01 відповідно). Значення нормалізованого низькочастотного спектра (LFn) в групах І, ІІ, ІІІ та IV становили 67,5; 79,4; 65,2 та 59,8 % відповідно зі статистично значущою різницею між групами ІІ та І, ІІІ, IV (значення р = 0,04; 0,013; 0,004 відповідно). Висновки. Блокади периферичних нервів під час операцій ендопротезування кульшового суглоба супроводжуються більш значним зниженням високочастотного спектра та підвищенням низькочастотного спектра порівняно зі спінальною та каудальною в поєднанні з паравертебральною блокадами. Ключові слова: ендопротезування кульшового суглоба, анестезія, варіабельність серцевого ритму.... Детальніше

Активність глутатіонпероксидазної системи в тканині печінки в моделі поєднаної травми органів черевної порожнини на фоні гіповолемічного шоку та реперфузії кінцівки

УДК 616–001/–009.–616.3 https://doi.org/10.30702/em:sp.2018.10.029s1 Кузьмінський І. В. ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ, Україна РЕЗЮМЕ Мета дослідження. З’ясувати роль глутатіонової ланки ферментативної антиоксидантної системи в патогенезі закритої травми органів черевної порожнини, обтяженої гіповолемічним шоком та реперфузією кінцівок. Матеріали та методи. Експеримент провели на 80 нелінійних щурах-самцях з масою 190– 220 г. Усіх тварин розділили на групи: контрольну і 3 дослідних (по 8 тварин у кожній групі). У тварин першої дослідної групи (ГД-1) під тіопентало-натрієвим знеболюванням (40 мг/кг-1) проксимально на ліві лапки з метою формування ішемічних змін накладали кровоспинний джгут терміном на 120 хв. Як джгут застосовували еластичну смужку джгута SWAT-T (США) завширшки 10 мм. Джгут затягували відповідно до нанесеного на ньому індикатора ефективного тиску. У другій дослідній групі (ГД-2) було змодельовано поєднану травму органів черевної порожнини (нанесення двох ударів в область черевної порожнини за допомогою спеціального пристрою) та крововтрату, яка досягалась шляхом виконання операційного доступу і пересікання стегнових судин в об’ємі від 20 до 22 % об’єму циркулюючої крові тварини протягом 1 хвилини (гостра крововтрата), після чого кровотечу зупиняли шляхом перев’язування судин. У третій дослідній групі (ГД-3) моделювали поєднану травму органів черевної порожнини та ішемічно-реперфузійний синдром відповідно до методик, описаних вище. У гомогенатах печінки визначали рівень глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази. Неферментативну ланку антиоксидантного захисту оцінювали за вмістом SH-груп у тканині печінки та церулоплазміну в плазмі крові. Вірогідність відмінностей між контрольною та дослідними групами оцінювали з використанням непараметричного критерію Манна – Уїтні. Отриманий результат та їх обговорення. В експерименті визначено, що реперфузія кінцівки призводила до тривалого зменшенням рівня як глутатіонпероксидази, так і глутатіонредуктази. Також спостерігали закономірне зниження рівня SH-груп із незначним відновленням до кінця спостереження. Також виявлено зростання рівня церулоплазміну в сироватці крові. Наші дослідження довели, що реперфузія кінцівок може потенціювати розвитку системних змін у поєднанні з тяжкою травмою. Так, у піддослідних тварин із травмою органів черевної порожнини та гіповолемічним шоком реперфузія спричиняла значні та тривалі системні зміни: через 7 діб показник глутатіонредуктази на 62,8 % був менше від контрольних (р < 0,001), глутатіонпероксидази – на 70,7 % (р < 0,001), SH-груп – на 89,8 % (р < 0,001) з одночасним значним збільшенням показника церулоплазміну на 304,7 % більше від показників КГ (р < 0,001). Фактично були виявлені зміни, які свідчили про розвиток системної запальної відповіді. З практичної точки зору зазначені дослідження вказують на необхідність внесення корекції під час проведення лікування в постраждалих із тяжкою травмою та одночасною наявністю реперфузійного синдрому. Ключові слова: реперфузія, експеримент, джгут, глутатіонпероксидазна система.... Детальніше

Чемпіонат бригад екстреної медичної допомоги на Донеччині

Кіяшко І. А.1, Стерлядкіна Е. Г.2, Кононов А. В.3 Інформація про авторів:1Комунальна лікувально-профілактична установа «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Краматорськ, Україна 2Станція швидкої медичної допомоги м. Слов’янська – відокремлений структурний підрозділ КЛПУ «ОЦЕМД та МК», м. Слов’янськ, Україна 3Станція швидкої медичної допомоги м. Маріуполь – відокремлений структурний підрозділ КЛПУ «ОЦЕМД та МК», м. Маріуполь, Україна На Донеччині, в місті Краматорськ, 10 лютого 2018 року відбувся обласний чемпіонат бригад екстреної медичної допомоги «Першість Донецької області 2018». Чемпіонат організовано та проведено Донецьким обласним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі – Центр). У вітальній промові директор Центру Ігор Кіяшко привітав співробітників з річницею створення установи (а саме 7 лютого 1991 року Донецький обласний центр екстреної медичної допомоги розпочав своє життя як самостійний заклад охорони здоров’я) та наголосив, що такі змагання на Донеччині проводяться вперше, тому мають для всього колективу велике значення, бо започатковується нова традиція в системі екстреної медичної допомоги області. «Безперечно, такі змагання мають у своїй складовій виражений елемент свята, – зазначив директор Центру – але, насамперед, це дуже серйозна праця для бригад екстреної допомоги та їх керівників. Адже чемпіонат, по суті, є іспитом на професіоналізм як для безпосередніх учасників, так і для системи професійної підготовки в установі в цілому. А всі досягнення й невдачі дають потужний моральний поштовх для вдосконалення». Змагання проводились за методикою, відпрацьованою Українським науково-практичним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а саме – керівником навчально-тренувального відділу, доктором медичних наук Віталієм Крилюком, який був головним суддею цих змагань. ... Детальніше