Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

№1 (27) 2018

 

Кіяшко І. А.1, Стерлядкіна Е. Г.2, Кононов А. В.3


Інформація про авторів:
1Комунальна лікувально-профілактична установа «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Краматорськ, Україна
2Станція швидкої медичної допомоги м. Слов’янська – відокремлений структурний підрозділ КЛПУ «ОЦЕМД та МК», м. Слов’янськ, Україна
3Станція швидкої медичної допомоги м. Маріуполь – відокремлений структурний підрозділ КЛПУ «ОЦЕМД та МК», м. Маріуполь, Україна


На Донеччині, в місті Краматорськ, 10 лютого 2018 року відбувся обласний чемпіонат бригад екстреної медичної допомоги «Першість Донецької області 2018». Чемпіонат організовано та проведено Донецьким обласним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі – Центр). У вітальній промові директор Центру Ігор Кіяшко привітав співробітників з річницею створення установи (а саме 7 лютого 1991 року Донецький обласний центр екстреної медичної допомоги розпочав своє життя як самостійний заклад охорони здоров’я) та наголосив, що такі змагання на Донеччині проводяться вперше, тому мають для всього колективу велике значення, бо започатковується нова традиція в системі екстреної медичної допомоги області. «Безперечно, такі змагання мають у своїй складовій виражений елемент свята, – зазначив директор Центру – але, насамперед, це дуже серйозна праця для бригад екстреної допомоги та їх керівників. Адже чемпіонат, по суті, є іспитом на професіоналізм як для безпосередніх учасників, так і для системи професійної підготовки в установі в цілому. А всі досягнення й невдачі дають потужний моральний поштовх для вдосконалення».

Змагання проводились за методикою, відпрацьованою Українським науково-практичним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а саме – керівником навчально-тренувального відділу, доктором медичних наук Віталієм Крилюком, який був головним суддею цих змагань.

УДК 614.8.013

 

Льовкін О. А.


Інформація про автора
Кафедра медицини катастроф, військової медицини, анестезіології та інтенсивної терапії, Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
Навчально-тренувальний відділ, КУ «Територіальне медичне об’єднання “Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя, Україна


Резюме. Актуальним залишається питання щодо підвищення рівня володіння практичними навичками під час надання екстреної медичної допомоги. Симуляційне навчання є найбільш прийнятним у цій ситуації.

Проведено аналіз ефективності симуляційного навчання в навчально-тренувальному класі. Ефективність навчання визначали за допомогою тестування, анкетування та залікового оцінювання практичних навичок на муляжах і манекенах. Як засвідчив аналіз навчання, студенти п’ятого та шостого курсів мають достатні теоретичні знання щодо алгоритму базової серцево-легеневої реанімації (82,2 ± 2,4 та 89,2 ± 3,8 % відповідно), основних медикаментів для розширеної серцево-легеневої реанімації (78,6 ± 2,4 та 85,7 ± 2,4 % відповідно), вміння якісно проводити компресійні стиснення грудної клітки (88,2 ± 1,2 та 89,4 ± 1,8 % відповідно). Однак студенти п’ятого курсу мали низький рівень володіння практичними навичками з відновлення прохідності дихальних шляхів (32,8 ± 2,2 %), роботи з автоматичним зовнішнім (18,5 ± 2,0 %) або професійним (16,3 ± 2,0 %) дефібриляторами, катетеризації периферійної вени або встановлення внутрішньокісткового доступу (17,3 ± 2,0 %). Симуляційне навчання дає змогу студентам опанувати означеними практичними навичками в достатньому обсязі.

Ключові слова: симуляційне навчання, екстрена медична допомога.


ВСТУП

Актуальним залишається питання щодо підвищення рівня володіння практичними навичками під час надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) [1, 2, 3]. Симуляційне навчання (СН) є найбільш прийнятним у цій ситуації. Головні ознаки симуляційного навчання – можливість використання муляжів, манекенів для повноти та реалістичності моделювання об’єкта; відпрацювання конкретних практичних навичок за чітким алгоритмом дії із застосуванням сучасної апаратури та без завдання шкоди здоров’ю людини; відпрацювання командної роботи в імітованій конкретній ситуації [1, 3–5].

УДК 378.184:617–089

 

Сусак Я. М.1, Сличко І. Й.2, Мазуренко О. В.2, Опальчук Х. Т.1


Інформація про авторів:
1Кафедра хірургії стоматологічного факультету, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна
2Кафедра медицини катастроф та військово-медичної підготовки, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна


Резюме. У статті розкрито особливості функціонування студентського наукового хірургічного гуртка. Визначені основні напрями підготовки студентів-медиків з акцентом на науково-дослідну роботу, навички з військової тактичної медицини, охарактеризована співпраця з іншими навчальними закладами.

Ключові слова: хірургічний гурток, тактична медицина, медичні навички.


ВСТУП

В умовах реформування охорони здоров’я України зусилля медиків, керівників усіх рівнів спрямовані на покращення якості надання медичної допомоги та підвищення її доступності. Формування творчого, компетентного спеціаліста з креативним мисленням, що базується на сукупності знань, умінь, навичок у своїй професійній діяльності, є одним із завдань вищої медичної школи. Сучасний рівень розвитку медичної науки та практики диктує підвищені вимоги до лікарів-випускників щодо ступеня засвоєння практичних навиків і маніпуляцій, здатності швидко орієнтуватися в складних клінічних ситуаціях. Саме оптимальна програма навчання має допомогти студенту [1, 3]. Оскільки традиційне навчання не завжди відповідає сучасним вимогам, існує об’єктивна необхідність використання додаткових методів, які ближче до реальної професійної діяльності та які допомагають сформувати професіональне творче мислення у студентів [2, 4].

Вагома роль у відпрацюванні клінічних і науково-дослідницьких навиків належить студентському науковому гуртку – громадській організації, що сприяє підвищенню якості освіти та професіональному становленню студентів, накопиченню досвіду, творчому росту, максимальному використанню потенціалу [5].

Залучення студентів до науково-дослідної роботи в студентському науковому гуртку (СНГ) є одним із чинників інтенсифікації та інтеграційного навчання, оскільки сприяє формуванню в них творчих здібностей, отриманню нової інформації, яка мотивує постійно оновлювати знання [3, 5, 6]. Науково-дослідна робота студентів-гуртківців полягає в пошуковій діяльності, що виражається насамперед у самостійному творчому дослідженні. Така діяльність спрямована на пояснення явищ і процесів, установлення їх зв’язків і відношень, теоретичне та експериментальне обґрунтування фактів, виявлення закономірностей за допомогою наукових методів пізнання. Внаслідок пошукової діяльності суб’єктивний характер «відкриттів» студентів може набувати певної об’єктивної значущості та новизни. Завдання науково-дослідної роботи студентів полягає в розвитку умінь пошукової, дослідницької діяльності, творчого розв’язання наукових завдань, а також у формуванні вмінь застосування методів наукових досліджень на практиці. Завдяки участі в науковій роботі студент розвиває навички роботи з різноманітними інформаційними джерелами [3, 5, 6].

УДК 616.5(083)

 

Літус О. І.


Інформація про автора:
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна


Резюме. Окремі групи захворювань у дерматології належать до невідкладних станів. При деяких із них шкіра є основним ураженим органом (наприклад, вульгарна пухирчатка), в інших випадках шкірні ураження – це важлива діагностична ознака основного захворювання (наприклад, менінгококцемії). Швидке розпізнавання та визначення діагнозу дуже важливі, оскільки такі стани в гострий період часто закінчуються летальним результатом.

Ключові слова: невідкладні стани, дерматологія, швидка медична допомога, діагностика.


Серед лікарів усіх спеціальностей та пацієнтів побутує думка, що захворювання шкіри мають, як правило, хронічний доброякісний перебіг. Роль шкіри як органа, який виконує безліч важливих функцій, значно впливає на здоров’я та якість життя людини, що нерідко недооцінюється лікарями й самими пацієнтами.

У більшості випадків шкірний висип характеризується відносно доброякісним перебігом, але в разі нераціональної терапії, самолікування хворих, під час впливу зовнішніх факторів виникає ускладнення, яке супроводжується вираженими симптомами інтоксикації, інтенсивним свербежем і лущенням [1].

УДК 616.12–008.331.1+616–08

 

Васкес Абанто Х. Э.1, Васкес Абанто А. Э.2


Информация об авторе:
1Центр первичной медико-санитарной помощи № 2, г. Киев, Украина
2Центр первичной медико-санитарной помощи № 1, г. Киев, Украина


Резюме. Все случаи резкого (экстренного) и значимого (для определенного пациента) повышения артериального давления (АД), приведшие к представляющей непосредственную угрозу для пациента ситуации, могут быть диагностированы как гипертонический криз (ГК), независимо от показателей АД.

По опыту автора этой статьи, в Украине экстренные состояния, связанные с ГК (неосложненным ГК (НГК) или осложненным ГК (ОГК)), являются основными причинами обращения в лечебное учреждение и/или вызова врача неотложной медицинской помощи (НМП), что в среднем составляет 26 %. Поскольку артериальная гипертензия, чаще всего в виде сопутствующего диагноза, встречается практически среди всех случаев вызова изза болезней кровообращения, вполне естественно выглядит и высокий показатель ГК в работе врачей первичного звена. Бригадам НМП (при обслуживании вызовов на дому) приходится в основном решать вопросы, связанные с ГК в довольно спорные сроки (купирование ГК осуществляется на фоне непрерывно поступающих вызовов).

Перед практикующим врачом на уровне первичной медико-санитарной помощи (ПМСП) часто стоит вопрос: «Безопаснее ли направление пациентов с ГК в больницу, чем стабилизация АД амбулаторно?».

В случаях определения пациента в категорию НГК снижение АД должно проводиться в течение нескольких часов или дней, госпитализация при этом не требуется. Пациент с ОГК нуждается в осторожном и крайне ответственном врачебном подходе не только в плане неотложной фармакотерапии и возможного применения реанимационных мероприятий, но и относительно решений касательно дальнейшего «посткризисного» лечения.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, артериальное давление, срочность, неотложность, экстренная медицина, медицинская помощь, гипертонический криз.


ВВЕДЕНИЕ

В современных зарубежных публикациях часто используется понятие «острой гипертензии», отличное от «хронической гипертензии». Острая гипертония/гипертензия, как предполагается в работе Альфонсо Лаги и Симоне Кэнкетти, связана с «повреждением органов», потому что такая артериальная гипертензия (АГ) является причиной, следствием или эффектом острого стресса. Такое совершенно новое понятие выделяет «внезапное повышенное артериальное давление (АД)», независимо от его начального и от целей контроля АГ. Таким образом, по мнению авторов публикации [24]:


logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2019. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur