Ukrainian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bulgarian Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Haitian Creole Hebrew Hindi Hungarian Indonesian Irish Italian Japanese Latvian Lithuanian Macedonian Malay Maltese Norwegian Persian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swahili Swedish Thai Turkish Vietnamese Welsh Yiddish

Дніпропетровській станції швидкої медичної допомоги більше 100 років. Вся історія розвитку служби свідчить про те, що вона постійно удосконалює форми своєї роботи відповідно до вимог часу.

У 1883 році у Катеринославі стався землетрус, він співпав з святкуванням, яке проводив губернатор міста. Це було перше надання медичної допомоги при масових ураженнях, її надав єдиний лікар міста Карл Іванович Роде.

1904 року в Катеринославі засновано товариство швидкої медичної допомоги, головою ради правління був Н.М. Оранський. На той час працювало 3 лікаря, було дві кінних тачанки, таку назву мали карети, звідки і пішла назва «Карета швидкої медичної допомоги». Існувала служба на добровільні пожертвування або за невелику плату при наданні допомоги.

Історичні факти свідчать, що організація становлення служби швидкої медичної допомоги та думки про неї завжди виникають після великих катастроф, аварій, стихійного лиха, де є масові жертви, травми, коли необхідно терміново, вміло, професійно в будь-яких умовах (холод або спека, дощ або сніг) надавати медичну допомогу потерпілим. Все це і в теперішній час є основним принципом роботи швидкої медичної допомоги.

 

 

Перша станція швидкої медичної допомоги знаходилась на Катеринославському проспекті (нинішній пр-т. К. Маркса) (фото 1) зі спеціальними нічними чергуваннями лікарів (чергових лікарів у цей час не було більше ні в одній лікарні міста), амбулаторія, квартира головних лікарів лікарні (у різні роки це − Л.М. Сошкин, Л.А. Бабинін, І.М. Вігдерович), зал зборів, квартири нижчого персоналу. Було лише дві карети і тільки незадовго до революції прийняло рішення про купівлю медичного автомобіля, але чи встигли його купити, невідомо. Особливістю роботи «швидкої допомоги» було те, що виїзди проводилися тільки на нещасні випадки і спроби самогубств (у цей час була справжня епідемія самогубств, причому дуже часто самогубства перетворювалися на громадські акти).

1914 року у місті було вже 162 лікаря, але швидка медична допомога до цього часу залишалась без змін, на рівні 1904 року. Після 1914 року на станції стало працювати 10 лікарів. Декілька розширились діапазон та якість медичного обслуговування на догоспітальному етапі.

Тільки в 1937 році у Дніпропетровську створена повнокровна станція швидкої медичної допомоги, де працювало 36 лікарів, майже така ж кількість середнього та молодшого медичного персоналу. Щоденно надавалась допомога 70 хворим. Були організовані підстанції у Ленінському та Заводському районах.

Перші повоєнні роки характеризувалися відновленням служби та відкриттям відділень невідкладної допомоги у великих лікарнях.

Наприкінці 1958 року для служби станції швидкої медичної допомоги було надано нове приміщення по вулиці Свердлова, 65, де і сьогодні знаходиться центральний офіс служби. В цьому ж будинку в 1959 році було відкрито стаціонар на 100 ліжок. Створення при станції швидкої медичної допомоги стаціонару було одним із перших в СРСР.

З розвитком промисловості та зростанням чисельності населення міста стало ясно, що служба швидкої медичної допомоги припинила задовольняти потреби великого промислового центру на півдні України. Відкривається Центральна підстанція, організовуються спеціалізовані бригади. Спочатку з’являються так звані «термінальні бригади». Піонером у їх створенні був лікар-хірург Гернштернкерн Рафаіл Якович.

Далі створюються кардіологічна, неврологічна, психіатрична та реанімаційна бригади. У різних районах міста додатково відкриваються Жовтнева, Ленінська та АНД підстанції. Служба має назву Міська лікарня швидкої медичної допомоги.

З 1969 року по 1972 рік лікарню очолював Топка Володимир Прокофьєвич. Враховуючи, що в службі швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська було зроблено багато нового та прогресивного, лікарня була визнана школою передового досвіду і влітку 1970 року на нашій базі проведена Всесоюзна нарада по швидкій медичній допомозі.

Лікарня стала учасником ВДНХ Союзу та лауреатом цієї виставки, бере участь у ВДНХ України та нагороджується срібною та бронзовою медалями.

З 1973 року по 1986 рік головним лікарем була Бунакова Тамара Павлівна, з 1986 року лікарню очолює Тилік Станіслав Олексійович. У 1986 році відкривається підстанція в Індустріальному районі, створюються три філії підстанцій. Центральна диспетчерська по прийому викликів «03» переходить в нове приміщення. Служба входила до складу Міської лікарні швидкої медичної допомоги, а в подальшому Клінічного об’єднання швидкої медичної допомоги.

В умовах реформування медичної галузі, згідно рішення Дніпропетровської обласної ради з 1 січня 2012 р. станція і стаціонар функціонують як окремі лікувальні установи. Створено комунальний заклад ««Дніпропетровська станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», головним лікарем призначена Марія Олександрівна Стебельська.

Станція є складовою частиною єдиної системи екстреної медичної допомоги Дніпропетровської області та обслуговує населення м. Дніпропетровська Солонянського, Дніпропетровського, Синельниківського районів (всього 1 млн 187 тис.).

До складу станції входять 7 підстанцій: Жовтнева, Центральна, Спеціалізована, Амур-Нижньодніпровська, Ленінська, Індустріальна та Синельниківська; 28 пунктів постійного базування бригад швидкої медичної допомоги (16 в місті, 12 в сільській місцевості); оперативний відділ і консультативно-довідкова служба. На станції працюють 83 цілодобові бригади.

За 2012 рік виконано 245 553 виїздів, кількість осіб, яким була надана медична допомога – 234 785. У структурі викликів 76% складають раптові захворювання.

На станції введено в дію систему супутникової навігації, всі автомобілі обладнано GPS-навігаторами. Перехресний контроль проводиться в режимі ON-LINE оперативним відділом (диспетчерська «103») та операторами КП «Автопідприємство санітарного транспорту Дніпропетровської міської ради». Архіватори мовлення і GPS-навігаторами працюють безперебійно, записи здійснюються по 16 лініям телефонної мережі, прослуховуються цілодобово. У диспетчерській встановлено комп’ютери, де на моніторах можна простежити рух бригад швидкої медичної допомоги (ШМД), встановлено комп’ютер для отримання викликів швидкої у вигляді sms-повідомлень від хворих з вадами слуху та мови, всі бригади ШМД оснащено мобільними телефонами. На цей час продовжується реформування станції швидкої медичної допомоги.

 

Головний лікар КЗ ««ДСШМД» ДОР»

М.О. Стебельська

 



logo on blue
ТОВ "Професійні видання Східна Європа" Екстрена медицина: від науки до практики
emergency.in.ua © 2012 - 2019. Всі права захищені
Яндекс.Метрика
vk
facebook

 

Joomla inotur